18 липня 2019 року Міністерство юстиції України видало наказ №2185/5 «Про заходи щодо посилення збереження та захисту даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», спрямований на посилення кібербезпеки й захисту права власності.

Даний наказ передбачає проведення верифікації та актуалізації даних про користувачів вищевказаних єдиних державних реєстрів —  державних реєстраторів і нотаріусів згідно встановленого наказом графіка. За результатами такої верифікації особи, які успішно пройшли верифікацію, отримають нові ідентифікатори доступу до реєстрів. При цьому особам, що не пройшли таку верифікацію або своєчасно не звернулися щодо її проведення, доступ буде анульований.

Верифікація буде проводитися відповідно до графіка, затвердженого наказом, і повинна закінчитися до 11 жовтня 2019 р.

Через кілька днів після видання вищезазначеного наказу, Президент України підписав Указ «Про заходи щодо протидії рейдерству» №542 / 2019, спрямований на забезпечення захисту державою суб’єктів права власності й господарювання, ефективну протидію протиправному позбавлення власників їх прав, створення сприятливих умов для ведення бізнесу. Згідно згаданого указу, Кабінет Міністрів України зобов’язаний: (1) до 2021 забезпечити перенесення до Державного земельного кадастру даних про земельні ділянки, обмеження (обтяження) в їх використанні, зареєстровані до 1 січня 2013 роки (2) протягом трьох місяців розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону України, який би передбачав зміни в порядок проведення реєстраційних дій, а також скорочення переліку акредитованих суб’єктів, які здійснюють реєстраційні дії.

Чи не означає це, що активізуються зловмисники?

Сама по собі верифікація та актуалізація даних реєстрів, яка торкнеться нотаріусів та державних реєстраторів, буде полягати у перевірці даних щодо видачі свідоцтва на здійснення нотаріальної діяльності, документів, що посвідчують особу держреєстратора, а також документів, що підтверджують перебування держреєстратора в трудових правовідносинах з суб’єктами держреєстрації.

Тому малоймовірно, що в переддень або під час проведення верифікації різко збільшиться кількість рейдерських атак.

Прогнози щодо можливої ​​активізації рейдерів в зв’язку зі змінами до чинного законодавства, які будуть передбачені розробленим Кабінетом Міністрів України законопроєктом, доцільно буде робити після того, як буде розроблений і поданий на розгляд Верховної Ради текст відповідного законопроєкту. Оскільки без розуміння, яким чином законодавець планує реалізовувати передбачені Указом Президента заходи, неможливо об’єктивно оцінити потенційні ризики.

Як захистити свої права в перехідний період?

Якщо оцінювати поточну ситуацію, то існували до цього способи протидії рейдерським атакам на даний момент не зміняться. Так, існує ряд превентивних заходів, які ускладнюють захоплення об’єкта, що дозволяє зробити його менш привабливим для рейдерів. Ці заходи розробляються індивідуально для кожної компанії (групи компаній) і можуть включати в себе структурування активів, обмеження повноважень керівництва компанії і встановлення контролю за його діяльністю, обтяження майна «дружніми» кредиторами і т.д.

Якщо ж превентивні заходи для протидії рейдерським захопленням не розроблялись, можна контролювати зміни в реєстрах. Зокрема, існують спеціалізовані сервіси, за допомогою яких можна відстежувати такі зміни, що дозволить оперативно реагувати на дії рейдерів.

У разі атаки розробляється план дій по захисту конкретного об’єкта, який може включати оскарження незаконних дій в так звану «антирейдерську» комісію, судове та кримінальний напрямок, висвітлення ситуації в засобах масової інформації, і т.д.

Також, як показує практика, досить ефективним способом протидії рейдерам є привернення уваги громадськості та представників влади до факту рейдерської атаки за допомогою соціальних мереж.

При цьому слід пам’ятати, що успіх антирейдерської стратегії багато в чому залежить від оперативності застосування заходів протидії.

У будь-якому випадку, як уже згадувалося вище, перелік потенційних ризиків і конкретних заходів протидії можна буде визначити після розробки Кабінетом Міністрів України тексту відповідного законопроєкту.

Юлія Стусова, старший юрист, спеціально для порталу «Юрліга»