Можливо, ви здивуєтесь, але Україна не є столицею фінансових технологій. Більше того  –  як не дивно звучить, але наше правове регулювання не є досконалим й ідеальним.

Звісно, в це важко повірити, якщо прочитати мої очерки в різних блогах та публікаціях. То ж я маю негайно розвіяти всі непорозуміння. І мабуть найкраще це зробити, провівши нудний детальний порівняльний аналіз стану правового регулювання індустрії фінансових технологій в різних куточках світу. Бажано в табличці.

Чимось таким і займемося.

Якщо вам стане скучно по дорозі, відразу даю спойлер — ні, з юридичної точки зору Україна нажаль не ідеальне місце для вашого фінтех-стартапу. Хоча…

Кажуть, що починати треба з початку. Відтак вибір першої юрисдикції для аналізу був очевидним, адже фінансові технології, як такі, беруть старт саме в цій країні — Сполучених Штатах Америки. Каммон бебі.

Фінтех-лендскейп

Мабуть немає сенсу нагадувати, наскільки великий інтерес до фінансових технологій проявлявся в США останнє сторіччя. Саме тут з’явилися перші платіжні картки та грошові перекази. Втім останні роки увага до фінтеху тут зросла неймовірно.

В США розташована найбільша кількість гравців фінтех, включаючи значну кількість стартапів, що зросли в Кремнієвій долині, серед них — Square, PayPal, Lending Club та Stripe. Займаються всі ці фінтех-компанії дуже широким спектром діяльності, як то: платежі, онлайн-кредитування, бот-консультації, страхування, а також компанії, продукти яких працюють на технології розподіленого реєстру (блокчейн або DLT).

Звісно, що найбільшу увагу регуляторів привертає технологія блокчейну, особливо з урахуванням численних первинних розміщень токенів (ІСО) та на тлі роздумів, чи не порушує такий фандрейзінг законодавства про цінні папери. Втім, обертів популярності набирають і численні боти-консультанти зі світу фінансів, а також майже невідомий у нас напрямок, що допомагає банкам ефективно відповідати змінам у регулюванні — “регтех”.

Де беруть гроші

Власне кошти фінтех-компаніям різної стадії зрілості можуть прилетіти з досить численної кількості ресурсів та у найрізноманітніших формах: бізнес-ангели, початкові та пізні раунди інвестування в капітал, боргового фінансування та капітал-конвертованого боргового фінансування. Інвесторами можуть виступити корпорації, венчурні фонди, хедж-фонди, сімейні офіси та заможні приватні інвестори. Звісно, важливим джерелом отримання публічного фінансування залишається краудфандінг для фінтех-стартапів.

Деякі регіони вживають заходів, що зробити інвестиції в фінтех більш привабливими. Наприклад, не так давно Арізона стала першим штатом в США, що впровадив регуляторну “пісочницю” з метою підштовхнути розвиток фінтеху. Завдяки цій ініціативі, компанії мають право протягом 2 років тестувати їх фінансові продукти для 10 000 споживачів без необхідності отримання відповідної ліцензії на провадження фінансової діяльності.

Варто згадати і про публічне розміщення, або IPO. Головну роль тут відіграє регулятор the U.S. Securities and Exchange Commission, Комісія з цінних паперів та торгівлі — славнозвісна SEC. Комісія не висуває специфічних фінансових вимог до компанії, але передбачає багато мінімальних порогових значень стосовно кількості акціонерів, кількості акцій, що розміщено до продажу, певні показники до лістингу. Загалом, щоб мати гарний вигляд в очах Комісії, достатньо мати добру бізнес-модель і менеджмент, якому можна довіряти.

IPO провели такі гіганти, як Lending Club, OnDesk та Square. З найбільш очікуваних й найбільших розміщень в 2018 році — Lufax, розташований в Гонконзі оператор peer-to-peer кредитування та фінансового менеджменту.

Десь тут має бути і про Initial Coin Offering, воно ж ICO.

Втім ні, не буде. Більшість публічних розміщень токенів відбувається не в цій юрисдикції, хоча в силу екстериторіальної дії багатьох американських законів, громадяни і резиденти — юридичні особи США, які мають відношення до ICO, часто отримують листи щастя від SEC.

Фінтех-регулювання

Як і для більшості інноваційних індустрій, законодавство США не містить спеціального правового регулювання для фінтеху. Втім, компанія, яка вирішила займатися фінансовими технологіями, в залежності від виду діяльності, може зіштовхнутися з вимогами численних федеральних та місцевих регуляторів, а також необхідністю отримати ліцензії різних рівнів.

На рівні штату часто вимагаються ліцензії на: споживче кредитування, грошові перекази та ліцензії на провадження операцій з віртуальними валютами.

Така складність ліцензійних процедур може здатися занадто обтяжливою для старту, проте розмаїття регулятивних процедур на різних рівнях є особливістю бізнесу в США, і з цим доводиться миритися. Крім того, не так давно банківські регулятори семи штатів вже домовилися про взаємне визнання висновків по ліцензіям. А відтак крига потроху скресає.

На федеральному рівні за фінансові послуги для споживачів відповідає Consumer Financial Protection Bureau (CFPB) — Бюро фінансового захисту споживачів. Бюро має право застосовувати санкції за порушення законів, що регулюють надання споживачам фінансових послуг.

Часто фінтех-діяльність підлягає ліцензуванню від таких регуляторів, як SEC (ми про них вже згадували), або Commodity Futures Trading Commission (CFTC) — Комісії з торгівлі деривативами. Такі фінтех-компанії мають бути зареєстровані в означених органах і відповідати їх вимогам. Інколи тут очікують сюрпризи. Хто б міг подумати, що послуги ботів-консультантів з інвестування, мають відповідати вимогам SEC.

В 2016 році Office of the Controller of the Currency (OCC) — Офіс валютного контролю, він же головний регулятор для національних банків США — запропонував для небанківських фінансових установ, які провадять діяльність приймання депозитів, платіжних чеків та кредитування, спеціальні умови отримання банківського дозволу. Фінтех-компанії, з таким дозволом, мають право провадити діяльність на основі всіх банківських стандартів.

Деякі штати вже впровадили або потроху розроблюють ліцензійні умови для провадження діяльності з віртуальними валютами. Наприклад, в штаті Нью-Йорк Департамент з фінансових послуг (the New York Department of Financial Services) впровадив вимоги до ліцензування віртуальних валют (“BitLicense”).

Разом з тим, не варто думати, що регулятори США — це лише про проблеми. Багато з них йдуть на зустріч фінтех-індустрії та впроваджують низки ініціатив задля полегшення ведення бізнесу. Прикладами можуть бути: “Project Catalyst” від CFPB — ініціатива, щодо взаємодії з фінтех-компаніями; Office of Innovation від OCC та LabCFTC — як не дивно, громадський проект CFTC. Крім того, в Конгрес подано законопроект під назвою the Financial Services Innovation Act,а Департамент казначейства США, він же Міністерство фінансів (the U.S. Department of Treasury) постійно випускає звіти по фінтех індустрії та корисні мануали.

На які закони ще треба звертати увагу

Очевидно, що не тільки фінтех-регулюванням єдиним живеться в США компаніям, які надають інноваційні послуги. Працюючи з численними споживачами, слід замислюватися і про інші регулятивні речі. Наприклад захист персональних даних.

Замість єдиного федерального закону, що регулював би захист персональних даних, фінтех-компанії в США зіштовхуються з багатьма федеральними законами, що регулюють те, як фінтех має збирати, використовувати та передавати персональні дані. Наприклад: the Gramm-Leach-Bliley Act (GLBA), Fair Credit Reporting Act (FCRA), Federal Trade Commission Act (FTC Act), the Wiretap Act and Electronic Communications Privacy Act (ECPA). За дотримання цих законів відповідають вже знайомі нам OCC, CFPB, SEC, CFTC, а також Federal Trade Commission– Федеральна торгова комісія (FTA). Крім того свої власні закони щодо регулювання персональних даних можуть мати штати.

Щодо персональних даних, які зберігаються за кордоном, то в квітні 2018 року Конгресом був прийнятий закон зі складною американською назвою — the Clarifying Lawful Overseas Use of Data, або C.L.O.U.D для таких простих людей, як ми. Як там врегульовують персональні дані за кордоном поки що невідомо, але його мабуть варто приймати до уваги.

Окрім персональних даних, фінтех-компанії мають враховувати сумнозвісне Anti-money laundering (AML) — правила щодо унеможливлення відмивання доходів.

На федеральному рівні першим законом щодо врегульовує AML є the Bank Secrecy Act (BSA) — закон про банківську таємницю. Цей закон передбачає необхідність впровадження суворих комплаєнс-програм та різноманітних звітів, в тому числі щодо кібербезпеки. Закон застосовується до всіх фінансових установ, опис діяльності яких містить “діяльність з платіжних (грошових) послуг”.

Багато фінтех-компаній провадять діяльність, що потребує реєстрації в Відділі по боротьбі з фінансовими злочинами американського мінфіну (FinCEN). Більше того FinCEN випустив роз’яснення щодо транзакцій з криптовалютами, і вже є випадки застосування санкцій.

Також, “фінансові установи” мають враховувати закон 2001 року під ще однією довгою назвою “Uniting and Strengthening America by Providing Appropriate Tools Required to Intercept and Obstruct Terrorism Act”, він же — USA PATRIOT Act. На його виконання фінансові інститути мають детально ідентифікувати своїх споживачів. А ще відкриття рахунків за кордоном контролює Office of Foreign Assets Control Департаменту казначейства США.

Трохи про інтелектуальну власність

Законодавство США пропонує захист інновацій за допомогою патентів. Патент може захищати процес (метод), пристрій, виробництво або композицію матеріалів. Такі можливості досить важливі для фінтех-компаній, інноваціями яких зазвичай є нові методи та процеси. Втім, абстрактні ідеї не підлягають патентуванню, що підтверджується американською судовою практикою.

Комп’ютерний код підлягає захисту як авторське право.

Зрештою, фінтех компанії можуть захистити їх інновації та комп’ютерний код за допомогою законів про комерційну таємницю. На відміну від патентів та копірайту, строк дії комерційної таємниці не збігає. В той же час, слід мати на увазі, що зазвичай комерційна таємниця регулюється законами штатів.

В реєстрації прав інтелектуальної власності в нагоді стане United States Copyright Office (Офіс з авторського права) та United States Patent and Trademarks Office (Офіс щодо патентування та торгових марок).

Звісно, права інтелектуальної власності — це дуже важливий актив для американських фінтех-компаній. І ту йде мова не лише про ліцензії, адже передання прав IP в заставу при отриманні фінансування є звичайною практикою.

Закругляємося

Сподіваюся ви не дуже злякалися, бо на перший погляд американська правова система видається досить складною. Втім це лише перше враження, бо за цією примарною складністю ховається безліч можливостей для фінтех-стартапу.

Починаючи від спеціального регулювання на рівні того штату, який вам сподобався, і закінчуючи відсутністю вичерпних імперативних і часто застарілих приписів нормативних актів, США досить гнучко регулює потреби бізнесу. А це дуже важливо, якщо ваш бізнес пропонує інноваційні продукти.

Більше того, США це один з найбільших ринків капіталу у світі, а це нівелює весь можливий негатив до юридичного регулювання. Отримати потрібні кошти в США набагато простіше ніж в Україні.

Сподіваюся, цей невеличкий гайд стане вам в нагоді. І вже в наступному блозі ми, загартовані американським правом, підемо крокувати іншими корисними юрисдикціями.

 

Сергій Паперник, Керівник практики банківського і фінансового права та напрямку FinTech