Як і в решті країн світу, еволюція ринку фінтех в Україні була, частково, відповіддю на банківську кризу 2008 року. В Україні близько 20 європейських банків заморозили своє кредитування та обмежили свою присутність на місцевому ринку. Ці процеси супроводжувались різкою девальвацією національної валюти та високою інфляцією, що підривало купівельну спроможність населення і сприяло банкрутству підприємств. Частка проблемних активів у банках швидко зростала, що призвело до подальшого зниження споживчого кредитування українськими банками. Крім того, спостерігалося подальше зниження загальної кількості філій банків, що також обмежувало доступ до банківських послуг, посилюючи втрату довіри до банківського сектора.

Під час фінансової кризи в Україні почали з’являтися перші фінтех стартапи. Здебільшого, ці ранні фінтех ініціативи були зосереджені на сфері платежів і грошових переказів. Проте більшість фінтех проектів (понад 58%) були розпочаті в 2015 році. Що стосується проблем з банками, то ПриватБанк (до його націоналізації) був, мабуть, найбільшим фінансово-технологічним проектом у країні, пропонуючи технологічні послуги, які не тільки випереджали місцевий український ринок, але й також європейський ринок. Після того, як ПриватБанк був переведений у власність держави, багато його технологічних фахівців залишили компанію, щоб заснувати свої власні фінансово-технологічні стартапи.

Характерні для України інфраструктурні фактори, які впливають на розвиток сектору 

Використання Інтернету продовжувало різко зростати в період між 2008-2017 роками, коли доступ до Інтернету став доступним для більшості населення. У 2008 році лише 24% дорослого населення мало доступ до Інтернету, але уже у 2017 році цей показник збільшився до 63%. Використання Інтернету і його швидкість в Україні продовжують постійно зростати, частково завдяки зменшенню його вартості та збільшенню простоти доступу, особливо до мобільного Інтернету.

Подальші інвестиції та підтримка високошвидкісного Інтернету допоможуть збільшити розвиток і використання продуктів і послуг фінансово-технологічного сектору в країні. Заплановані заходи підтримки відкритих API у відповідності до переглянутої Директиви щодо платіжних послуг («PSD2») стануть ще одним імпульсом для розвитку фінансово-технологічного сектору в Україні. В Україні розробляються потужності коворкінгу бізнес-прискорювачів та інкубаторів у відповідь на попит від фінансово-технологічних стартапів. Важливим інфраструктурним фактором, який перешкоджає розвитку інноваційних фінансових рішень в Україні, є відсутність електронної ідентифікації. Електронні паспорти з’явилися нещодавно в країні. Щоб вирішити цю проблему, буде проходити тестування нова ініціатива Mobile ID, яка, як очікується, буде запущена в 2018 році.

Національний банк України (НБУ) також активно залучений до підтримки Національної системи банківської ідентифікації Bank ID. Будь-який клієнт, який пройшов процедуру ідентифікації («Знай свого клієнта») в одному банку, отримає Національну банківську ідентифікацію Bank ID, яку потім може використовувати для відкриття рахунків у будь-якому іншому банку. Допоки не впроваджено процедури віддаленого відкриття рахунку і використання багаторівневої ідентифікації «Знай свого клієнта», тривають дискусії щодо дотримання політики PSD2, яка це змогла б дозволити.

Що стосується людських ресурсів, то слід зазначити, що Україна підтримує високі стандарти освіти, особливо в галузі математики та природничих наук, а багато українських фахівців з інформаційних технологій підтримують фінансово-технологічний сектор у всьому світі. Багато місцевих фахівців готові працювати у фінансово-технологічному секторі.

Український ринок фінтех

Галузь фінтех в Україні можна розділити на такі категорії:

  • Платежі: Більшість фінансово-технологічних стартапів займаються платежами і грошовими переказами (за даними останнього дослідження – понад 31%). Серед них: EasyPay (широко розповсюджена платіжна система для платежів онлайн і офф-лайн), Portmone (платіжний сервіс онлайн, що використовується для оплати комунальних послуг, поповнення мобільного рахунку, грошових переказів з картки на картку, проведення платежів із банківськими реквізитами і багатьох інших послуг), LiqPay (платіжна система онлайн ПриватБанку), iBox (широко розповсюджена платіжна система офф-лайн з багатьма платіжними терміналами), Electrum (державний оператор електронних фінансових і платіжних інструментів), Fondy (міжнародна платіжна платформа для придбань через Інтернет) і GlobalMoney (послуги з розрахунків та обробки електронних грошей) та ін.
  • Кредитування і мобільні банки: Компанії включають: MoneyVeo (відомий кредитний Інтернет сервіс), CreditPlus (кредитний онлайн-сервіс), MyCredit (кредитний онлайн-сервіс), і Monobank (перший банківський онлайн-проектн, який обслуговує колишня технічна команда ПриватБанку) та ін.
  • Технології страхування Insuretech: в Україні ця категорія фінансово-технологічного сектору представлена в основному новими стартапами, серед яких: CIVILKIN – веб-сервіс і мобільний додаток для вибору, придбання і керування страховими полісами), EWA (SaaS платформа страхування), і Alfa Protection (сервіс, який захищає компанії, що працюють в сфері електронної комерції, від шахрайства з оплатами).
  • Технологія блокчейн і криптовалюти: через відсутність належного регулювання багато українських компаній, які залучені до технологій блокчейн, працюють на зовнішніх ринках. Однак існує безліч фінансово-технологічних проектів, що працюють на місцевому ринку, таких як: KUNA (перша і найвідоміша біржа криптовалют), Distributed Lab (центр блокчейн-експертизи, що спеціалізується на розробці інноваційних продуктів і структур), і BitFury (міжнародна компанія, яка відома своїм впровадженням технологій блокчейн в державному секторі економіки України) та ін.

Інші категорії гравців фінансово-технологічного сектору не представлені багатьма компаніями, але в Україні представлений майже повний спектр популярних фінансово-технологічних напрямків.

Нормативно-правове середовище

Основними нормативними актами, що входять до сфери регулювання фінансово-технологічного сектору, є Закони України «Про Національний банк України» та «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Електронні гроші в Україні регулюються Постановою № 481 від 4 листопада 2010 року, що прийнята Національним банком України (НБУ), а також Положенням про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (Постанова НБУ №43 від 4 лютого 2014 р.).

Фінансово-технологічна компанія, що здійснює платіжні послуги, вважається «фінансовою установою» і повинна мати статутний капітал щонайменше в розмірі 3 мільйони гривень. Така компанія повинна бути зареєстрована в Державному реєстрі фінансових установ, який ведеться Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Для здійснення діяльності у сфері платежів, компанія має отримати ліцензію на здійснення грошових переказів від НБУ без відкриття рахунку, а також, якщо це необхідно, загальну ліцензію на здійснення валютних операцій. Нажаль, на сьогодні небанківські установи не мають права відкривати рахунки для споживачів. Електронні гроші можуть випускати лише банки.

Однак, завдяки нещодавнім ініціативам Національного банку України, передбаченим Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року, вже виконуються найбільш необхідні кроки для розвитку фінансово-технологічного сектору. Серед них: перехід на найновіший стандарт для SWIFT платежів ISO 20022, електронні цифрові підписи, скасування печаток і штампів та віддалена ідентифікація через системи Bank і Mobile ID.

Парламент України в даний час розглядає проект закону № 7270 про платіжні системи, положення якого спрямовані на спрощення регулювання фінансово-технологічного сектору та уніфікацію законодавства України з Директивою Європейського Союзу щодо платіжних послуг № 2015/2366 («PSD2»).

Законопроект передбачає норми, які спрощують регулювання платежів в Україні. Зокрема, документ містить такі нововведення:

  • Уніфікація концепцій платіжної організації з PSD2;
  • Право платіжних організацій відкривати рахунки, електронні гаманці, видавати платіжні картки та електронні гроші, а також мати мережу агентів;
  • Можливість для мешканців України сплачувати комунальні платежі, податки та збори електронними грошима;
  • Врегулювання договірних списань сум технічними засобами; та
  • Можливість банкам відкривати рахунки для юридичних осіб-нерезидентів.

Більшість положень, що містяться в законопроекті, підтримуються НБУ і, як наслідок, його прийняття Парламентом можливе уже в найближчому майбутньому.

Регулювання криптовалют дуже підтримується суспільством і відображено в декількох законопроектах, але вони все ще розглядаються урядом. Відповідно до Спільної заяви від 30 листопада 2017 року Національного банку і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, криптовалюта не може розглядатися як грошові кошти, валюта чи будь-які інші платіжні засоби, електронні гроші або цінні папери. Хоча ця заява не відповідає на питання, що стосуються регулювання криптовалюти, але вона ламає попередню практику НБУ щодо визнання криптовалюти незаконною.

Як висновок щодо огляду українського фінансово-технологічного сектору, слід зазначити, що, хоча фінансово-технологічна галузь в Україні перебуває на ранній стадії розвитку, 2017 рік показав швидкий темп зростання, який, як очікується, продовжиться і в 2018 році. Сильна інфраструктура з відмінним рівнем проникнення мобільного зв’язку і значним збільшенням використання смартфонів у поєднанні з добре освіченим і технічно грамотним суспільством з виходом в Інтернет повинна сприяти швидкому розвитку фінансово-технологічного сектору.

Крім того, з урахуванням попиту на ринку, фінансово-технологічні рішення, які зосереджуються на всебічному просуванні до масового ринку, мають найбільший потенціал для зростання в 2018 році. Більше того, очікувана юридична і регуляторна підтримка в сфері зближення України з директивами ЄС щодо електронних грошей, віддаленого відкриття рахунку, багаторівневої ідентифікації «Знай свого клієнта», PSD2, відкритих API та використання сторонніх агентів, ймовірно, сприятиме розвитку фінансово-технологічного сектору в Україні.

Сергій Паперник, партнер, керівник практики банківського та фінансового права і напрямку FinTech