Зі зростанням фінансових послуг індустріальні країни повинні знати про ризики, пов’язані з приховуванням даних про незаконне походження коштів. Так, на шляху інтеграції до Європейського союзу пріоритетом майбутнього розвитку української фінансової системи є забезпечення її ефективного функціонування.

Відмивання коштів має надзвичайно небезпечний характер, оскільки використовується у незаконній торгівлі зброєю та торгівлі наркотиками, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Усвідомлюючи характер такої діяльності, злочинці отримують великі прибутки та намагаються відвернути увагу зацікавлених осіб. У рамках боротьби з відмиванням коштів спеціалісти повинні ретельно перевіряти характер та механізм кожної фінансової операції.

З початку 2018 року Національний банк України (НБУ) вжив заходів впливу до 12 банків у зв’язку з порушенням ними законодавства про фінансовий моніторинг. Найбільшу кількість штрафів за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу було зафіксовано у 2014 році. Тоді банки отримали 94 штрафи. Кількість банків, які отримують штрафи за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, щорічно зменшується.

Ризик-орієнтований підхід

Використовуючи  ризик-орієнтований підхід банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані вивчати та уточнювати інформацію про клієнта, а також здійснювати аналіз його фінансових операцій. Національний банк України регулярно висуває вимоги щодо ідентифікації банками операцій з фінансового моніторингу. Використання ризик-орієнтованого підходу закріплено у пункті 72 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». Такий підхід є загальною практикою Європейського союзу та заснований на міжнародних стандартах у сфері протидії відмиванню коштів, а також дозволяє запровадити ефективну систему протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. НБУ самостійно визначив фактори та перелік клієнтів, на яких мав поширюватися відповідний підхід. Банк витребовує підтверджуючі документи, а у випадку, якщо клієнт не підтверджує  належне використання коштів, банк може заблокувати операцію та відмовити у перерахуванні коштів. Стаття 15 та 16 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон) встановлює перелік операцій, які підлягають фінансовому моніторингу. До таких операцій належать операції на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 гривень для зарахування або переказу коштів:

  • на анонімний рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо одна із сторін-учасників фінансової операції зареєстрована в державі-офшорі, або державі, що не виконує рекомендації міжнародних організацій, що ведуть  боротьбу з тероризмом;
  • на рахунок юридичної або фізичної особи-підприємця, період діяльності якого не перевищує 3-х (трьох)місяців з дня державної реєстрації;
  • за зовнішньоекономічними контрактами;
  • у зв’язку з обміном банкнот на банкноти іншого номіналу;
  • купівля-продажем чеків, транспортних чеків за готівку;
  • за фінансовими операціями з готівкою;
  • операції з векселями, цінними паперами на пред’явника; неприбутковими організаціями, за договорами, в яких не визначено форму платежів;
  • страхового платежу, виплату виграшу, плата за право участі в азартній грі;
  • фінансовим операціям з високим рівнем ризику. Банк зобов’язаний інформувати правоохоронні органи в день виявлення фінансових операцій по відношенню до яких  є підстави підозрювати, що вони зв’язані чи мають відношення та передбачені  для фінансового тероризму – мають право зупинити фінансову операцію по рахунку клієнта.

Перевірки НБУ

Вперше НБУ опублікував щорічний план інспекційних перевірок банків на 2019 рік на своєму офіційному сайті. Інспекційні перевірки здійснюються  відповідно до затвердженого рішенням Правлінням НБУ від 22 грудня 2018 року плану, складеного на основі ризик-орієнтованого підходу, відповідно до Постанови НБУ №197 «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Ризик-орієнтований підхід враховує приналежність банку до певної категорії з урахуванням його розміру в  банківській системі, характеру та складності операцій, рівня ризиків, притаманних його діяльності, а також на підставі визначеної  загальної оцінки SREP (Supervisory Review and Evaluation Process). Під час проведення  перевірок банків виявлені  факти, які можуть свідчити про наявність ознак ризикової діяльності в таких випадках:

  • на етапі уточнення інформації про клієнта, останнім надавалися до банку документи від інших банків, і така інформація не підтверджувалась  іншими банками;
  • згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни і  в результаті перерахування курсів, які можуть суттєво  відрізнятися від ринкових, збільшується сума платежу за кордон та вказує на відсутність підтверджуючих  документів.

У разі виявлення порушень до банку було застосовано заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність». 

Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей («FATF»)

НБУ та банки постійно удосконалюють систему попередження легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму шляхом розширення співпраці з провідними міжнародними організаціями.

Провідне місце серед міжнародних організацій, які провадять діяльність з протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом, займає Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Це міжурядова організація, що впроваджує заходи та стандарти з протидії відмиванню коштів на національному та міжнародному рівнях. Щорічно FATF здійснює підготовку свого звіту з висвітленням практичних рекомендацій з питань боротьби з корупцією, який визнається усіма країнами-членами FATF. Він є стандартом в області законодавства з протидії відмиванню коштів та  фінансуванню тероризму.

Також FATF стежить за  успіхами держав-учасниць у боротьбі з відмиванням коштів та сприяє прийняттю та реалізації  Сорока рекомендацій урядами країн-членів  у всесвітньому масштабі.

Основні рекомендації FATF стосуються наступного:

  • криміналізація відмивання грошей, отриманих в результаті тяжких злочинів;
  • зобов’язання для фінансових установ здійснювати ідентифікацію своїх клієнтів та належне ведення обліку;
  • вимога для фінансових установ повідомляти компетентні органи про підозрілі операції;
  • адекватні системи контролю та  та нагляду за діяльністю фінансових установ;
  • необхідність підписання міжнародних угод та прийняття національного законодавства, яке би дало змогу  країнам здійснювати співпрацю на всіх рівнях.

Наразі Україна не є учасницею FATF, тому її правила не поширюються на українських громадян. Також, членство у FATF вимагає введення стандарту CRS (стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією), що зобов’язує банки, страхові компанії та брокерів надавати інформацію про своїх клієнтів.

Однак, 01 січня 2017 року Україна приєдналася до Плану BEPS , що підтверджує  намір стати учасником режиму автоматичного обміну податковою інформацією між європейськими країнами в рамках FATF.

Новий законопроект про протидію відмивання грошей 

З метою імплементації норм  Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму, а також, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, необхідно здійснити впровадження  міжнародних стандартів, встановлених FATF. Так, проект Закону №9417 подано за участю міжнародних експертів, яким пропонується удосконалення національного законодавства та для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (банків, страховиків, кредитних союзів, ломбардів, платіжних організацій та інших фінансових установ):

  • збільшити порогові показники фінансової операції (для операцій, що перевищують 300 000 грн. (наразі 150 000 грн.)) та зменшити кількість ознак для обов’язкового звітування до Державної служби фінансового моніторингу;
  • розширити коло суб’єктів та включити до нього осіб, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
  • удосконалити процедуру розголошення суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);
  • запровадити міжнародні інструменти для блокування активів.

Для платіжних систем законопроект впроваджує:

  • супроводження грошових переказів інформацією про платника та одержувача переказу;
  • забезпечення наявності та повноти інформації про платника та одержувача платежу;
  • встановлення запобіжних заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима.

Відомо, що відмивання коштів, ухилення від сплати податків і незаконна підприємницька діяльність (фіктивне підприємництво та шахрайство) є постійним явищем. Тому, основним завданням регулятора та банківського середовища є запобігання відновленню шахрайських операцій в банківському секторі. Відповідно, НБУ приділяє особливу увагу заходам, які забезпечують розуміння банками характеру операцій та отримання ними достатньої кількості інформації з метою виявлення ризиків, пов’язаних з відмиванням коштів. Зусилля банків повинні бути зосереджені безпосередньо на протидії відмиванню коштів, а не на клієнтах, які провадать операції з низькими ризиками.

Сергій Паперник, партнер, керівник практики банківського та фінансового права та практики FinTech, Катерина Бредуляк, старший юрист, спеціально для щорічного довідника The Ukrainian Law Firms 2019. A Handbook for Foreign Clients