1 листопада Комітет з інтелектуальної власності Асоціації правників України спільно з Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України організували II конференцію «Захист прав та судова експертиза у сфері інтелектуальної власності».

На конференції обговорювалась безліч важливих питань стосовно захисту прав та судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, про реформи в законодавстві, практику застосування норм Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Але найцікавішою частиною івенту виявилась третя сесія, яка завершилась цікавою інтерактивною грою у справжній судовий процес, де учасники конференції стали присяжними та змогли відкрито проголосувати за сторону позивача або відповідача на власний розсуд. Фармацевтичний кейс розглядали цілком серйозно справжні судді, а модератором виступив Олександр Молотай, партнер, керівник практики інтелектуальної власності EVRIS

Отож, IP-суд

Компанія «Амафарма» подала позов про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг «КІДІКОЛІК-РЕНФАРМ» на підставі схожості знака настільки, що його можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком KIDIKOLIK, що належить «Амафарма».

У ході судового розслідування слухачі в залі мали нагоду насолодитися тим, як натхненно та професійно до цієї гри долучилися усі учасники процесу. Іларіон Томаров, який представляв інтереси відповідача, включив на повну свою харизму та підкорив зал своїми жартами, а місцями й доречними підколами, направленими аби спростувати аргументацію сторони позивача в лиці Вікторії Сопільняк та Катерини Сопової.

Під час розгляду справи Катерина вдалась до повного порівняльного аналізу двох найменувань за фонетичними, графічними та семантичними ознаками та визначила їх схожими на стільки, що їх можна сплутати.

У свою чергу Альона Андрєєва, що захищала позицію відповідача постаралась на повну розкрити тему різниці між БАДами та лікарськими засобами та апелювала до того, що по факту обидва препарати мають різні профілі для застосування.

Сторони позивача та захисту почергово ставили одне одного на місце споживача та сперечалися, як на їх думку звучить той чи інший препарат, а також розмірковували, які препарати вони б придбали власним дітям. Словом, усе засідання було дуже жвавим: сторони не придержувалися часових лімітів та часто переходили на особистості, а слухачі невідривно спостерігали за подіями,  – все відбувалося як у справжньому судовому залі.

Зрештою, позов компанії, яка стверджувала, що виробник ліків проти коліків для немовлят, використав схожу назву препарату, вирішили задовольнити.

Браво всім учасникам, це було неперевершене видовище, чекаємо на подібні «судові розгляди» ще!