Прийнятий Парламентом новий закон «Про валюту і валютні операції» обіцяє свободу руху капіталу, послаблення валютних правил для бізнесу та переказу громадянами валюти з України за кордон без ліцензій. І це все – якщо зазначені вольності дозволить правління НБУ. Як насправді позначаться нові умови на кампаніях і фізосіб?

Лібералізація валютного регулювання – під таким гаслом пройшло прийняття закону «Про валюту і валютні операції» у червні 2018р. у Верховній Раді. Закон було прийнято 21 червня, підписано президентом 4 липня 2018 року. Таким чином, він повинен до 4 лютого 2019 року повністю змінити систему валютного контролю і валютного регулювання в Україні.

Коли це?

«Закон «Про валюту і валютні операції» створить комфортні, прозорі і безпечні умови для ведення бізнесу в Україні та відкриє двері іноземним інвесторам. А українці отримають право інвестувати в цінні папери на глобальних ринках і розміщувати кошти на рахунках будь-яких банків світу», – запевняв глава НБУ Яків Смолій, коментуючи прийняття закону парламентом.

Коли ж вступлять у силу нові правила, що повинні залучати інвесторів і радувати пересічних українців? У законі встановлені чіткі терміни. Перш за все, відводиться сім місяців з моменту опублікування до моменту вступу в дію. Хоча чинним закон вважається вже з часу публікації (після підписання президентом). Національному банку наказано протягом шести місяців після опублікування (тобто за місяць до офіційної дати вступу в силу закону) привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нового закону. Ті ж вимоги до документації Нацкомісії з регулювання ринку фінпослуг і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Сім місяців відводиться Кабінету Міністрів на приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність до закону. Протягом півроку з моменту опублікування Нацбанк і Кабмін повинні подати на розгляд у парламент ряд законопроектів. Вони повинні врегулювати правила оподаткування контрольованих іноземних компаній, правила звітності для міжнародних груп компаній, заходи щодо недопущення зловживань у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування, правила щодо обмежень на операції зі зв’язаними особами, а також впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією. Отже, що маємо: якщо закон буде підписаний президентом і, звичайно ж, опублікований в липні 2018 року, нові валютні правила запрацюють не раніше січня-лютого 2019 року. Які вони –  нові валютні правила, і який рівень валютної свободи стане реальністю у 2019 році?

Прощавай, ліцензіє

Одним із головних досягнень закону є скасування індивідуальних ліцензій НБУ на переказ валюти за кордон. «Відтепер резиденти мають безумовне право на придбання валютних цінностей та їх транскордонне переміщення без отримання окремого дозволу у вигляді індивідуальної ліцензії Нацбанку», – зазначив Артур Загородников, заступник голови правління ПУМБу. У законі йдеться про те, що громадяни можуть вільно, без обмежень відкривати рахунки за кордоном, і так само без обмежень здійснювати перекази між своїми рахунками в Україні і за кордоном. Без ліцензій НБУ. У статті 16 закону також сказано, що видані раніше індивідуальні ліцензії НБУ втрачають свою дію після вступу закону в силу (тобто через сім місяців після опублікування). У статті 9 закону є чіткий перелік ліцензій, які видає НБУ на проведення валютних операцій, – це ліцензії для банків, фінкомпаній і операторів поштового зв’язку.

Жодних інших ліцензій новий закон не передбачає. Чи означає це, що будь-яка фізособа може при бажанні вільно перевести за кордон хоч 15 тисяч євро, хоч 500 тисяч доларів? Однозначно ні. По-перше, як вже було зазначено, очікується розробка Нацбанком нової нормативно-правової бази, яка і буде регулювати порядок і суми таких операцій.

Детальні правила будуть розроблені НБУ протягом шести місяців після опублікування нового закону. Це означає, що лише до лютого 2019 року громадяни і бізнес дізнаються про реальний рівень валютної свободи.

По-друге, не варто забувати про валютний контроль, який новим законом «дбайливо» перейменовано в валютний нагляд, але суть залишилася старою – банки зобов’язані контролювати валютні операції, моніторити їх і вимагати у клієнтів надання підтверджуючих документів (про це – далі у статті). «Порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком України», – йдеться в статті 7 закону. А ось стаття 8 вже дає натяк на суму переказу, яка може бути доступна громадянам України. Це – 10 тисяч євро (або еквівалент цієї суми в іншій валюті). Чому ми говоримо про «натяк»? Тому що у статті 8 немає тези про те, що сума переказу повинна буде дорівнювати 10 тис. євро. Проте є інформація про переміщення валютного кешу через кордон України в сумі до 10 тис. євро без письмового декларування (частина 1 статті 8). А в частині 3 статті 8 ми бачимо, що «порядок переміщення валютних цінностей банками визначається НБУ з урахуванням частини першої статті». Сума переказу, найімовірніше, новими постановами НБУ буде корелювати із зазначеними 10 тисячами євро. Тобто інвестувати валюту за кордон після вступу закону в силу можна буде, але як часто і в яких сумах, до моменту публікації НБУ нових документів припустити складно.

В акції – теж можна       

Які ж ще інвестиції доступні українцям? У законі йде мова про вільне переміщення «валютних цінностей» за кордон і з-за кордону. Йдеться про гривню, іноземну валюти, банківські метали і електронні гроші, номіновані у гривні або валюті. І все. «З дня набрання законом чинності, а також після закінчення семи місяців закон скасує не тільки декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а й Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» – нагадує Катерина Бредуляк, юрист ЮФ Evris. Чому це важливо? Тому що саме в законі «Про порядок …» у термін «валютні цінності» були включені акції та облігації. Але зараз, відповідно до нового закону, у термін «валютні цінності» входить лише валюта, гривня, електронні гроші і банківські метали. Це означає, що закон жодним чином не стосується інвестиції безпосередньо з України в акції іноземних компаній за кордон.

Найімовірніше, такі операції будуть врегульовані окремим законом. Якщо ж врахувати норми нинішнього закону «Про валюту і валютні операції», то інвестиції в акції можливі таким способом: спочатку фізособа переводить валюту на свій рахунок за кордоном, а потім з цього рахунку здійснює переказ на рахунок управляючої компанії (або брокера) для подальшої покупки акції або облігації.

Моніторинг – що нового?

Стаття 11 закону «Про валюту і валютні операції» регулює валютний нагляд – це той самий екс-контроль, що з моменту вступу в силу закону вивчає валютні операції фізосіб і бізнесу. Ключові параметри фінансового моніторингу закон не змінює. Як і раніше, будуть вивчатися агентами валютного контролю (банками) валютні операції клієнтів з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Кожному клієнту буде наданий рівень ризику, в залежності від типу і суми його операцій. Також в законі говориться, що банки мають право вимагати у клієнтів підтверджуючі документи, а Нацбанк визначає форму, порядок і терміни надання банками інформації, пов’язаної з валютними операціями.

У своїй презентації закону «Про валюту і валютні операції» НБУ назвав однією з ключових змін те, що поріг обов’язкового фінансового моніторингу збільшиться до 150 тис.грн., але там забули згадати ось що: це стосується тільки операцій з експорту та імпорту товарів. Для громадян же закон зберігає фінмоніторинг будь-яких валютних операцій і на будь-які суми (стаття 11, частина 7).

Тобто, у порівнянні з нинішніми правилами, для фізосіб у частині фінмоніторингу валютних операцій нічого не змінюється. Проте з’являється можливість проводити більше операцій дрібним експортерам та імпортерам. «Пункт про обмін валютного контролю буде стимулювати розвиток дрібного і середнього бізнесу. Тому що саме в малого та середнього бізнесу платежі за кордон за покупку товару дійсно рідко перевищують 150 тис.грн. Говорити про те, що людину, яка купує партію одягу за 3 тис.євро, треба моніторити так само, як і компанію, яка має мільярдні обороти, – це напевно, нонсенс», – вважає Андрій Львов, директор департаменту банкнотного банкінгу Індустріалбанку. За його словами, якщо буде виявлено дроблення великих платежів, то фінансовий моніторинг дозволяє банку припиняти їх: «Наприклад, якщо один і той самий клієнт одночасно відправляє п’ять платежів – це ознака підозрілої інформації, і банк має право її промоніторити».

Вік – за умовами контракту

Певну лібералізацію валютних правил встановлює новий закон і для юридичних осіб. Перш за все, мова йде про скасування обов’язкового продажу валютної виручки експортерами протягом періоду 180 днів. Ця норма скасована, оскільки після вступу в силу закону втрачають свою дію декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», де зазначено це обмеження.

У законі «Про валюту і валютні операції» сказано, що з моменту набрання ним чинності обов’язковим терміном надходження валюти на рахунок буде вважатися термін, зазначений в контракті експортера з його покупцем. При цьому, якщо Нацбанком буде введено обмеження по терміну і обсягу обов’язкового продажу, то експортер зобов’язаний завезти валюту не пізніше цього терміну. «НБУ у випадку нестабільного фінансового стану банківської системи залишає за собою право знову вводити захисні заходи на валютному ринку, зокрема, обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті, встановлювати граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями», – говорить Олександр Виговський, адвокат ЮФ «Ілляшев та партнери».

Послаблені законом і санкції до підприємств, які порушують терміни розрахунків за експортними договорами. «Серед переваг закону – скасування санкцій до підприємств у вигляді штрафів і зупинення ЗЕД при порушенні термінів закриття контрактів», – впевнена Катерина Бредуляк. У статті 13, частина, говориться, що в такому випадку застосовується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неотриманої виручки. Чи є інші санкції до бізнесу за порушення валютних правил? Є. Стаття 14 закону дає «зелене світло» ГСФ стягувати з компанії штраф у розмірі до 100% суми операції, яка проведена з порушенням валютного законодавства.

Якщо раптом криза

Закон «Про валюту і валютні операції» вперше вводить на рівні законодавства повноваження Національного банку обмежувати валютні операції через … фінансову кризу. «В разі наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України та інших кризових явищ, які загрожуватимуть фінансовій стабільності, НБУ зможе приймати рішення про запровадження заходів захисту», – нагадує Алексія Овдієнко, адвокат, директор ЮК «Софоклеус і Партнери Консалтинг».

У новому законі НБУ залишає за собою право вводити будь-які обмеження при ознаках нестійкості банківської системи: обмеження на отримання валюти з рахунків, обов’язковий продаж валютної виручки та інше.

Серед таких заходів у законі зазначено, наприклад, право здійснювати обов’язковий продаж частини валютної виручки і встановлювати обов’язковий термін надходження виручки в Україну, а також право вводити дозволу і ліміти на проведення окремих валютних операцій. Тобто фактично, узаконено право не повертати клієнтам депозити і видавати в обмеженій сумі валюту з рахунків, як це було в 2014-2015 роках (але тоді регулювалося тільки постановами НБУ). За даними статті 12 закону, такі заходи можуть діяти шість місяців з наступним продовженням ще на шість. Але в підсумку їх дія не може перевищувати 18 місяців протягом дворічного періоду. До слова, в законі також встановлюється обов’язкове узгодження дії захисних заходів з радою НБУ (у випадку продовження, а не при первинному прийнятті такого рішення).

Не все включено

Закон «Про валюту і валютні операції» залишає «за кадром» масу питань. «НБУ залишив за собою право у будь-який момент диктувати свої правила гри», – впевнена Катерина Бредуляк. Ймовірно, більшість питань будуть зняті через окремі законопроекти і постанови НБУ. Але зараз, якщо аналізувати закон, то він не дає жодного уявлення ні про долю криптовалют, ні про можливість МСБ розпоряджатися на свій розсуд частиною валютної виручки, яка залишилася від обов’язкового продажу. Закон не піднімає і такі питання, як валютні ф’ючерси і форварди.

Залишається загадкою до появи нових постанов НБУ і процедура обміну валюти. «Прийнятий закон досить рамковий і вимагає окремих уточнень при визначенні в нормативно-правових документах Нацбанку і практичному застосуванні. Наприклад, необхідно більш чітке розуміння змін до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо права фізосіб на безготівковий дистанційний валютообмін», – підкреслює Артур Загородніков, заступник голови правління ПУМБу.

Що важливо – закон не усуває перешкоди, які заважають повноцінному запуску в Україні платіжної системи PayPal. Нагадаємо, робота цієї системи в Україні неможлива через законодавчу вимогу реєстрації систем міжнародних інтернет-розрахунків (до яких формально і відноситься така система). Але сама система PayPal неодноразово заявляла, що не готова брати на себе обов’язки з підтримки реєстрації для транскордонних послуг в інвалюті.

Закон про валюту хоч і обіцяє вільних рух капіталу, але для платіжних систем жодних нових умов не вводить. Крім того, що сама система PayPal не готова проходити процедуру реєстрації, запропоновану НБУ, є й інші питання, пов’язані з її роботою в Україні. «Тут стоїть питання не про валютне регулювання, а про регулювання самої системи. Якщо PayPal планує в Україні відправляти платежі за допомогою email – це повинно бути передбачено українським законодавством. Наприклад, в США можна відправляти грошові перекази у Viber, і відомі компанії (WesternUnion) тестують цю можливість. В Україні у законодавстві немає поправки, яка дозволяє працювати через месенджер. Тому новий закон на ситуацію з PayPal не вплине», – впевнений Андрій Львов з Індустріалбанку.

журнал “Деньги”, №13 (375) від 12-25 липня 2018 року