Відсутність на законодавчому рівні чітко сформованих критеріїв відповідності інформації про продукт може заплутати і загальмувати розвиток як ринку харчових продуктів, так і ринку реклами.

Для того, щоб захистити споживача, законодавець створив ряд положень, яким повинна слідувати інформація про продукт у відповідній рекламі. Однак відсутність чітких формулювань може заплутати самих операторів і регуляторів на ринку харчових продуктів та загальмувати розвиток ринку реклами в Україні.

Реклама без чітко відпрацьованих механізмів регулювання рекламного ринку і належного нормативно-правового забезпечення, перетворюється у небезпечний інструмент поширення дезінформації та пропаганди серед населення.
Річ у тім, що величезний масив реклами харчових продуктів містить в собі недобросовісні посили. Заявляються властивості й переваги товару банально не відповідають дійсності. Отже, людина, яку «зачепила» така реклама купує товар, очікування від якого насправді дуже завищені, а його якість виявляється вельми сумнівне.

Типовий прийом — позиціонування харчового продукту як такого, який створений на основі натуральних компонентів, має особливі дієтичні або навіть лікувальні властивості. При цьому не надається інформація про його реальний склад, а саме — наявність рослинних жирів, сої, барвників і ароматизаторів, інших добавок, які шкідливі для здоров’я.
На жаль, у вітчизняній практиці схожих прикладів реклами харчових продуктів чимало.

Тетяна Романченко, старший юрист, cпеціально для видання «Юридическая практика»