Професія юриста, як і багато інших гуманітарних напрямів людської діяльності, є продуктом тих відносин, які панують у суспільстві. І тому, попри необхідність збереження певних історичних канонів, професія юриста має розвиватися, слідуючи за розвитком самого суспільства.

Розвиток нашої спільноти прискорюється весь час, а кількість інформації в ньому збільшується з року в рік. Більше того, ускладнення суспільних та технологічних процесів впливає на збільшення вимог до професіонала та посилює конкуренцію.

Власне юридичний бізнес відповідає викликам суспільства і стає більш технологічним. У першу чергу це помітно в розрізі комунікації — всередині компанії, з клієнтами та іншими. Ще років п’ять тому важко було повірити, що з клієнтом можна вести ділову переписку в мобільному месенджері. Сьогодні це вже поширена практика.

Стрімкі зміни на ринках та у власне професії спонукають юриста до постійного розвитку. Підвищення кваліфікації, здобуття нових знань та навичок — усе це стає невід’ємною частиною вдосконалення як співробітників, так і керівництва юрфірм, змушує по-новому ставитись до професійного розвитку. Яким чином? Видання «Український юрист» з’ясовувало це у експертів юридичного ринку:

Чим більше ринок рухається на шляху клієнтоорієнтованості, тим ближче стає виконавець послуги та сам замовник. Уже незабаром ніхто не здивується, якщо юридичні документи готуватимуться в спільному онлайн-доступі з правками і коментарями клієнта у реальному часі.

Власне, у сфері розробки ПЗ така можливість уже забезпечується agile-підходами та репозиторіями на кшталт Git. Юристи навіть сьогодні можуть це реалізувати звичайним спільним доступом сервісу Google Docs.

До напряму комунікацій треба віднести і використання чат-ботів, а також технології штучного інтелекту. На сьогодні ці технології знаходяться в початковому стані. Утім, вже найближчим часом можна очікувати проривів у використанні «природної мови» та нейронних мереж, що дозволить тренувати чат-ботів, максимально схожих на реального співрозмовника.

Крім того, дуже перспективним напрямом є різноманітна аналітика на підставі Великих Даних, особливо враховуючи останні тенденції до відкриття державних реєстрів. Наприклад, сьогодні дуже затребувані програмні рішення, які дали б змогу оцінити перспективність судового стягнення ще до його початку.

Власне, розвиток технологій і формує вимоги до сучасного покоління юриста.

Погана новина — сьогодні для успіху замало бути просто хорошим знавцем тієї чи іншої галузі права.

Добра новина — юридичному ринку поки що не потрібні юристи, які вміють програмувати або знають матаналіз. Для цього все ще є окремі професії. Натомість юридичному ринку потрібні люди, які мислять outside the box і цікавляться сферами діяльності, що лежать поза межами юрис­пруденції. Саме люди такого формату часто привносять у компанію нові ідеї та допомагають їй вирішувати нестандартні завдання. Роблять її конкурентоспроможною та шукають нові ніші на ринку.

Юридичні виші поки не можуть дозволити собі гнучкі підходи в підготовці молодих правників. Але це не може стати на заваді, адже доступ до знань сьогодні простий як ніколи в історії людства. Це ж стосується і «досвідчених фахівців» з десятками років юридичного стажу за плечима.

Тож кожен може стати юристом нового покоління. Для цього просто треба дати волю власній цікавості і не боятися відкривати для себе нові сфери знань.

Сергій Паперник, партнер, керівник практики банківського та фінансового права і напрямку FinTech, спеціально для видання «Український юрист»