Попри скептицизм багатьох експертів, фінансова реструктуризація зміцнює позиції, а кількість успішних процедур зростає щодня. Часто причиною такого скептицизму є звичайна необізнаність.

Саме розвіяти міфи і дати реальну інформацію ринку  – є основною задачею професіоналів, які вже мають солідний досвід фінансової реструктуризації за новим Законом. Чому зараз саме час користуватися можливостями та які переваги надає процедура за новим Законом, Сергій Паперник, Керівник практики банківського та фінансового права, розповідає в ексклюзивному інтерв’ю для  щорічного дослідження ТОП 50 Юридичних фірм України.

 

 

“Очікуємо на значне зростання кількості успішних кейсів фінансової реструктуризації”

каже Сергій Паперник, керівник банківської та фінансової практики ЮФ Evris.

  • У червні минулого року був прийнятий Закон України «Про фінансову реструктуризацію». Як ви оцінюєте його вплив на бізнес в цілому?

Закон подібного формату необхідний у нашій країні, особливо якщо враховувати неймовірний обсяг проблемної заборгованості юридичних осіб у банківському секторі України.

В такому законодавчому акті зацікавлені і банківські установи, і бізнес. Останнім часом ми спостерігаємо на ринку зростання інтересу до реструктуризації заборгованості і очікуємо зростання кількості успішних кейсів.

Проте найголовнішою перепоною на шляху до успіху даного інституту є те, що Закон «Про фінансову реструктуризацію» прийняли та фактично імплементували лише навесні 2017 року, коли основний пік кризи економіки минув, поступившись місцем затяжній рецесії.

Наша економіка дуже потребувала подібного закону ще у 2014 році, коли війна, розрив торгових зв’язків і божевільна девальвація гривні спричинили бум дефолтів серед найбільших компаній промисловості. На жаль, не маючи іншого, більш зручного інструменту врегулювання заборгованості перед банками, бізнес масово йшов у банкрутство.

У той же час наявність банкрутства унеможливлює ініціювання фінансової реструктуризації. Таким чином, найбільші боржники банківського сектору вже відрізані від можливостей, що надаються даною процедурою, навіть якщо вони захочуть взяти в ній участь.

  • Які можливості новий закон відкрив для фінансових і банківських установ?

Оскільки закон був спрямований у першу чергу на врегулювання заборгованості перед банками, значна частина переваг, передбачених ним, полягає у спонуканні банківської установи вступити в переговори з боржником і дати згоду на процедуру фінансової реструктуризації.

Однією з найбільших переваг для банківського сектору, які надаються законом, можна назвати скасування санкцій за порушення багатьох нормативів, встановлених Національним банком України (НБУ). В силу пільг банки мають можливість домовлятися про прийнятне для них розстрочення погашення кредиту, встановлювати процентну ставку нижче собівартості кредиту і навіть 0%, не боячись порушення нормативу кредитного ризику. Банки можуть прощати будь-який обсяг заборгованості без оглядки на норматив короткострокової ліквідності. Також банки мають право конвертувати всю валютну заборгованість у гривню, не порушуючи ліміти валютної позиції.

Крім того, закон дозволяє не враховувати норматив інвестування, отже, банки можуть вільно домовлятися про прощення частини боргу в обмін на частку в статутному капіталі боржника, тим самим фактично набуваючи над ним контроль.

Законом передбачено аналогічні пільги для державних банків і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який бере участь в процедурі від імені банків із введеною тимчасовою адміністрацією.

Додатковими перевагами для банківських установ є всілякі податкові пільги (наприклад, звільнення від ПДВ і розстрочка податку на прибуток), а також внесення змін до положення законодавства про поручительство, заставу та іпотеку, що дозволяють банкам не боятися припинення будь-яких зазначених забезпечень під час процедури.

Для небанківських фінансових компаній переваги не настільки очевидні, адже такі установи не пов’язані жорстким контролем НБУ. Однак кредитором у найпершій в Україні процедурі фінансової реструктуризації за новим законом виступила саме фінансова компанія, яка використовує можливістю отримати податкові пільги в обмін на успішну розстрочку заборгованості проблемного боржника.

  • З якими викликами зіткнулися гравці фінансового ринку в частині реструктуризації заборгованості в цьому році?

Велика проблема успішної імплементації закону пов’язана з взаємодією з фіскальними органами. Закон про фінансову реструктуризацію передбачає ряд податкових пільг, а також обов’язкове залучення до процедури органів Державної фіскальної служби (ДФС) без необхідності отримання їх згоди, якщо податковий борг менше 1/3 всієї заборгованості боржника.

Проте органи ДФС, як завжди, неохоче втрачають можливість поповнення бюджету і трактують багато положень закону виключно на свою користь. Дуже часто таке ставлення нівелює чи значною мірою перешкоджає ті переваги, які прописані для боржників і їх кредиторів.

  • Наскільки затребуваний такий інструмент вирішення спорів, як Арбітражний комітет?

Арбітраж у процедурі фінансової реструктуризації – один з найбільш інноваційних інститутів у законодавстві України. Сьогодні всі необхідні регламентні документи з арбітражу затверджені і розміщені для ознайомлення, члени Арбітражного комітету та самостійні арбітри обрані і готові до розгляду будь-якого спору, що виникає в процедурі.

На щастя, на даний момент всі кейси фінансової реструктуризації пройшли у повній гармонії. Якщо за весь час існування процедури арбітраж так і залишиться незатребуваним, це, звичайно, засмутить мене як юриста, однак буде свідчити про незаперечний успіх нового закону та ефективність процедури.

  • Ви є головою Арбітражного комітету з процедури фінансової реструктуризації та одночасно очолюєте практику банківського і фінансового права в ЮФ Evris. Як будете діяти в разі конфлікту інтересів цих двох ролей?

Арбітражний комітет – це орган, повноваження якого включаються тільки під час арбітражу. До моменту початку арбітражної процедури я не маю ані найменшої можливості вплинути на рішення Секретаріату або будь-якого учасника процедури. Більш того, за межами арбітражу Арбітражний комітет не має доступу ні до документів фінансової реструктуризації, ні до будь-якої іншої інформації про події всередині процедури.

Таким чином, під час звичайного процесу фінансової реструктуризації конфлікт інтересів абсолютно виключений.

У разі початку арбітражу в процедурі, в якій я консультував сторону, закон про фінансову реструктуризацію і Арбітражний регламент чітко і зрозуміло прописують наслідки: я вважаюся відстороненим від виконання обов’язків голови Арбітражного комітету, і далі всі рішення будуть прийматися без моєї участі.

Крім того, контроль можливих конфліктів інтересів є невід’ємною частиною політики нашої фірми. Навіть якщо є найменший шанс виникнення конфлікту інтересів в майбутньому, ми не зможемо надавати послуги такому клієнту.

  • З якими змінами пов’язані очікування ринку в найближчому майбутньому?

Багато в чому завдяки публічній активності Секретаріату і всіх осіб, задіяних в процедурі, зараз ринок все більше цікавиться можливостями нового закону. Зокрема, багато наших клієнтів, які раніше лише придивлялися до фінансової реструктуризації, з нашою допомогою вже звернулися до банківських установ за отриманням згоди на процедуру. За останні пару місяців такі випадки перестали бути поодинокими і набувають масового характеру.

Слід враховувати і «відкладений попит» на закон – багато компаній, особливо великі холдинги зі складною корпоративною структурою, тільки зараз починають до кінця розуміти обсяги своєї заборгованості та необхідність її врегулювання.

Окрім того,  найближчим часом швидше за все до законодавства України будуть внесені вже напрацьовані зміни, що дозволяють усунути деякі неоднозначності закону щодо податкового регулювання.

Таким чином, ми очікуємо на значне зростання кількості успішних кейсів фінансової реструктуризації у 2018 році.