Парламенту пропонують створення нового механізму, який покладе початок належного регулювання небанківського сектору кредитних установ. Експерти твердять про те, що ринок кредитних спілок досить великий і потребує удосконалення нормативного регулювання сфери їх діяльності. Державний реєстр фінансових установ налічує 370 кредитних спілок, а загальна сума їх активів складає близько 3 млрд грн, сума депозитів – понад 1 млрд грн.

Історія повторюється двічі

Члени робочої групи з підготовки проекту закону № 9268 «Про відновлення платоспроможності або ліквідації кредитних спілок України», який був поданий народним депутатом України Олександрою Кужель, вважають, що недосконалість законодавства України в даній сфері призвела до негативних наслідків у діяльності кредитних спілок України, а також до втрати вкладниками доступу до своїх заощаджень. Активи кредитних спілок знизилися, зменшилася і кількість зареєстрованих кредитних спілок. Таким чином, розробники проекту закону пропонують створити постійно діючий механізм підтримки і запобігання банкрутству кредитних спілок, визначити суб’єкт управління цими процесами, а також розробити механізм для реалізації функції управління процесом ліквідації кредитних спілок.

Варто зазначити, що законопроект з ідентичною назвою (№ 5107) був поданий в парламент в 2014 році, але зазнав фіаско.

Нагадаємо, що повноваження з регулювання діяльності кредитних спілок покладені на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Також варто сказати і про проект закону № 2413а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг» (законопроект «про спліт»), який в жовтні цього року був підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності до другого читання. Відповідно до даного законопроекту Нацкомфінпослуг повинна бути ліквідована, а її функції передані Національному банку України (НБУ) і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Втім, ініціатори законодавчого документа № 9268 пішли далі і запропонували створити окремий орган державного управління, який буде займатися процесами ліквідації та відновлення платоспроможності кредитних спілок до повернення їх в нормальний режим роботи.

Партнер ЮФ Evris, керівник банківської та фінансової практики і напрямку FinTech Сергій Паперник вважає, що, дійсно, Нацкомфінпослуг необхідно ліквідувати через неналежне виконання нею своїх функцій, але й створення нового органу, що потребує окремого бюджету, є недоцільним.

«Всі питання, пов’язані з діяльністю кредитних спілок та їх ліквідацією, можуть вирішувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, НБУ або його окремий департамент, якому будуть передані такі функції», – коментує експерт.

Новий орган може отримати таку назву – Комісія з питань відновлення або ліквідації кредитних спілок, далі в законопроекті згадується як уповноважений орган. До складу уповноваженого органу увійдуть представники Президента України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого органу з питань регулювання ринків фінансових послуг, Національного банку України, а також представники центральних органів виконавчої влади за їх згодою. Робота уповноваженого органу буде здійснюватися у форматі засідань не рідше одного разу на місяць.

На думку пана Паперника, гарантій, що такий склад уповноваженого органу забезпечить якісну роботу і регулярність засідань комісії, немає.

«У 2016 році, коли був прийнятий Закон України «Про фінансову реструктуризацію», для реалізації його положень були створені два органи, одним з них стала наглядова рада, до складу якої увійшли представники Міністерства фінансів України та НБУ», – розповів юрист і додав, що з того моменту рада провела засідання не більше двох разів.

Визначення потреб

Якими повноваженнями пропонують наділити новий орган? У разі виникнення фінансових або операційних проблем кредитна спілка зможе звернутися до уповноваженого органу з відповідною заявою. У законопроекті зазначено, що така спілка може потребувати відновлення цивільної правової дієздатності, операційної керованості або платоспроможності. Кредитна спілка може бути ліквідована у разі нездатності розрахуватися за своїми зобов’язаннями більш ніж на 50% перед членами за депозитами. Якщо зараз відповідно до Закону України «Про кредитні спілки» ліквідувати таку організацію можна за рішенням відповідного органу та суду, то в запропонованому законопроекті зазначено, що приймати рішення про ліквідацію буде тільки новий уповноважений орган. Також уповноважений орган має право надати допомогу кредитній спілці, яка не може сформувати персональний склад статутних органів управління або призначити голову правління. Така допомога полягає в передачі активів кредитної спілки до платоспроможної кредитної спілки, яка здійснює діяльність в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.

За чий рахунок?

Як уже зазначалося, уповноважений орган надаватиме фінансову підтримку кредитним спілкам, які потребують допомоги. Варто відзначити, що шкода, завдана такій організації посадовими особами, а також компенсаційні виплати постраждалим членам кредитних спілок виплачуватимуть за рахунок державних коштів у розмірі та в термін, встановлений уповноваженим органом (розробники законопроекту розрахували суму прямих втрат, зумовлених відсутністю механізму їх компенсації, – 1,5 млрд грн). Ця установа також контролюватиме цільове використання кредитною спілкою та її членами коштів, наданих державою в якості тимчасової фінансової підтримки.

Що стосується процедури ліквідації кредитних спілок, то із Закону України «Про кредитні спілки» пропонується виключити деякі положення, замінивши їх новими нормами, які передбачають основні етапи процедури ліквідації кредитної спілки та повноваження суб’єктів цього процесу, що встановлюють, ким буде прийматися рішення про ліквідацію, і визначають її часові рамки. Втім, розробники переконані, що відновлення платоспроможності кредитної спілки на порядок дешевше, ніж її ліквідація. Уповноважений орган також має право звертатися від імені ліквідованого кредитної спілки до суду з позовами щодо стягнення заборгованості за простроченими кредитами, і до правоохоронних органів.

Конфлікт інтересів

У законопроекті передбачили також певні застереження, щоб уникнути конфлікту інтересів, коли посадова особа кредитної спілки або уповноваженого органу прямо або опосередковано може скористатися прийнятими нею рішеннями на свою користь або на користь родичів першого ступеня споріднення. За перевищення повноважень встановлено юридичну відповідальність такої особи.

Також передбачена відповідальність посадових осіб кредитних спілок та державних органів, які допустили порушення прав членів кредитних спілок. У числі видів покарань – штрафні санкції, припинення операційної підтримки та фінансування і включення в списки осіб, які підлягають люстрації. У свою чергу посадові особи кредитної спілки, відповідальні за виконання плану відновлення платоспроможності, використання державних коштів, при вчиненні правопорушень несуть кримінальну відповідальність. Експерти вважають, що створення нового органу, який при цьому буде розпоряджатися державними коштами, недоцільно – досить закласти в законодавство основи, що гарантують збереження вкладів у кредитні спілки.

«Юридична практика»  №48 від 27.22.2018