Правова визначеність є ще одним аргументом для іноземних компаній на користь МКАС при ТПП України при складанні арбітражного угоди.

Розвиток глобальних економічних процесів XX століття, активне зростання транскордонних правовідносин, яке спричинило поширення та популяризацію недержавних судових інституцій, імперативно привело міжнародну спільноту до усвідомлення необхідності уніфікації правил визнання їх рішень на рівні суверенних держав.

Конвенція про рішення

Об’єктивізація такої необхідності ознаменувалася прийняттям Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Конвенція). Така теза підтверджується безпосередньо і в самій Конвенції: «Конвенція, підготовлена ​​в результаті визнання дедалі більшої важливості міжнародного арбітражу як засобу врегулювання міжнародних комерційних спорів, має на меті забезпечення загальних законодавчих стандартів для визнання арбітражних угод і судового визнання, виконання іноземних та інших, які не є внутрішніми, арбітражних рішень». На учасників покладається основне зобов’язання, що складається у визнанні всіх арбітражних рішень, які охоплюються Конвенцією, в якості обов’язкових і в приведенні їх у виконання, якщо це вимагається, на умовах lex fori. Кожна держава-учасниця може визначити процесуальні механізми, що використовуються у випадках, коли Конвенція не встановлює будь-яких вимог.

Україна, яка приєдналася до Конвенції ще у 1961 році, і сьогодні продовжує реформування процесуального законодавства щодо питання визнання і виконання арбітражних рішень, прийнятих не національними судовими органами. Останні зміни відбулися зовсім недавно – наприкінці 2017 року – у зв’язку з широкомасштабною реформою процесуального права і прийняттям нових процесуальних кодексів.

Варто відразу зазначити, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України) займають окрему, абсолютно відокремлену нішу арбітражних рішень, що продиктовано винятковим статусом арбітражу. Так, діяльність МКАС при ТПП України регулюється спеціальним законом, цей суд не є третейським судом, а до його рішень застосовується такий же правовий режим, як і до рішень іноземних комерційних арбітражів. Дане твердження відповідає і нормам процесуального права: статтею 482 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України передбачено, що дозвіл на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України (єдиний такий арбітраж – МКАС при ТПП України), здійснюється судом в порядку, передбаченому для визнання рішень іноземних судів за правилами, встановленими ЦПК України.

Нова редакція

У порівнянні з попередньою редакцією ЦПК України у чинній з’явилася чітка визначеність підсудності. Якщо раніше заява про визнання і дозвіл виконання рішень МКАС при ТПП України розглядалася загальними місцевими судами за місцем знаходження боржника або його майна, то із прийняттям нового ЦПК України виключною компетенцією щодо вирішення такого роду заяв наділений Апеляційний суд м.Києва. Заява про визнання і дозвіл виконання арбітражного рішення повинна бути подана протягом трьох років з моменту винесення рішення, що не позбавляє заявника права на поновлення строків у разі їх пропуску з поважних причин. До заяви про визнання і дозвіл виконання арбітражного рішення ЦПК України висуваються загальні вимоги до заяв у цивільному процесі, за винятком необхідності надання разом із заявою оригінального рішення комерційного арбітражу, оригінальної арбітражної угоди між сторонами спору або їх нотаріальних копій.

Новелою процесуального законодавства є можливість призупинення розгляду заяви про визнання арбітражних рішень. Так, частиною 7 статті 477 ЦПК України передбачено право суду зупинити таке провадження в разі розгляду судом справи про скасування арбітражного рішення до вступу в законну силу ухвали суду.

Варто зазначити, що кількість скасованих арбітражних рішень МКАС при ТПП України за останні вісім років склала в середньому менше 1%. Таким чином, сторони арбітражного провадження повинні розуміти, що, швидше за все, рішення МКАС буде остаточним і всі зусилля по аргументації тієї чи іншої позиції варто докласти саме під час арбітражного розгляду.

  • одна зі сторін в арбітражній угоді була недієздатна або така угода є недійсною в силу закону;
  • сторона не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про розгляд справи арбітражем або існують інші поважні причини, з яких сторона не могла надати комерційному арбітражу свої пояснення;
  • зазначене рішення винесено щодо спору, не передбаченого або такого, що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або стосується питань, які виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі;
  • склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або в разі відсутності угоди не відповідали закону;
  • об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду в силу закону;
  • арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Міжнародні зобов’язання і відповідні гарантії України в сфері визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, безумовно, позитивно впливають на дотримання законності під час процедури визнання і виконання таких рішень. А правова визначеність, прозора і зрозуміла процесуальна форма визнання іноземних арбітражних рішень є ще одним аргументом для іноземних компаній на користь МКАС при ТПП України при складанні арбітражного угоди.

Ігор Кравцовкерівник практики вирішення спорів, та Петро Новаковський, молодший юрист практики вирішення спорів, спеціально для «Юридичної практики» №17, 24.04.2018