Президент підписав закон (проєкт №1056-1), анонсований як такий, що посилить захист права власності. Документ викликав активну дискусію серед юристів стосовно доцільності запровадження нових обмежень. Розглянемо, як вплинуть запропоновані нововведення на боротьбу з рейдерством.

Повідомлення в режимі реального часу

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» від 3.10.2019 №159-IX серед іншого передбачає закріплення права учасника, керівника юридичної особи на безоплатній основі в режимі реального часу отримувати інформацію про факт подання або прийому документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юрособи. Ці зміни можна оцінити як такі, що сприятимуть протидії рейдерству, проте є певні зауваження.

По-перше, не деталізований механізм повідомлення про факт подання або прийому документів. Наразі не зрозуміло: інформація надходитиме автоматично чи повідомлення надаватиметься тільки на окремий запит? Безперечно, доцільно забезпечити автоматичне надсилання таких повідомлень на кшталт послуги «СМС-маяк» при зміні статусу об’єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

По-друге, не уточнені порядок і способи встановлення особи, яка звернулася по інформацію про юридичну особу. Важко переоцінити ризики, які можуть виникнути при відсутності такої ідентифікації. Проте потенційна можливість доступу до інформації з боку третіх (зацікавлених) осіб може мати негативний характер.

Можливості використання ЕЦП

Для проведення реєстраційних дій (зокрема, подання документів на реєстрацію в електронному вигляді) передбачається використання засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. Єдиним таким засобом є кваліфікований електронний підпис. Фактично такий підпис неможливо підробити, скопіювати або будь-яким способом вилучити/відтворити з носія, де він зберігається.

Застосування кваліфікованого електронного підпису стає можливим при поданні заяви щодо проведення реєстраційних дій та формуванні рішень учасників товариства. Проте закон не деталізує формату рішень, які будуть доступні для формування в порталі електронних сервісів, а також можливості завантаження документів, створених у сторонніх системах електронного документообігу, за умови їх підписання ЕЦП.

Утім, загалом це нововведення має позитивний характер. Адже виключає можливість підробки і відповідає загальній тенденції переходу до кваліфікованого цифрового підпису у сфері електронного документообігу в Україні та забезпечує додатковий захист.

Гармонізація дій нотаріусів

Новий порядок унесення змін до реєстрів також викликає низку запитань. Зокрема, закон установлює, що:

• державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії проводиться нотаріусом, який учинив відповідну нотаріальну дію;

• державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юрособи (крім АТ, ТОВ, ТДВ) у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку (крім АТ, ТОВ, ТДВ), проводиться нотаріусом, який учинив відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається. Винятки становлять випадки нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов’язується з настанням певної обставини, та інших випадків, передбачених цією статтею.

Проблемним моментом є державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу. Первинна редакція цих положень проєкту встановлювала обмеження виключно щодо акціонерних товариств. Під час другого читання до цього переліку додали ТОВ та ТДВ.

Як відомо, найпоширенішою організаційно-правовою формою в Україні є товариство з обмеженою відповідальністю. Зокрема, станом на 1.10.2019 зареєстровано майже 250000 таких товариств. Таким чином, нововведення стосуються кооперативів, командитних та повних товариств, фермерських господарств, об’єднань підприємств та інших юридичних осіб, які в сукупності не становлять навіть половини від кількості ТОВ.

Також незрозумілим є визначення дій, після яких нотаріус (реєстратор) зобов’язаний відобразити зміни в реєстрі. У першій частині йдеться про внесення відомостей до реєстру після нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки. Друга частина того ж абзацу передбачає, що реєстрація проводиться нотаріусом, який учинив відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається. Сам закон установлює, що при відчуженні частки обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягає лише акт приймання-передання, а не договір відчуження.

Спеціальні бланки та вимоги до підписів

У частині змін відомостей, які вносяться до державного реєстру про ТОВ і ТДВ, закон установлює обов’язкове використання спеціальних бланків нотаріальних документів для:

• рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

• рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства;

• заяв про вступ/вихід до/з товариства;

• акта приймання-передання частки (частини частки) у статутному капіталі.

Спеціальні бланки мають елементи захисту та порядок обліку, що, у свою чергу, запобігає їхньому підробленню.

Більше того, рішення загальних зборів повинні підписувати всі учасники, які голосували за нього, і такий підпис посвідчується нотаріально. Це гарантуватиме, що рішення з найважливіших питань щодо участі у товаристві прийняті за згодою необхідної кількості учасників.

Для проведення реєстраційних дій необхідний документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з держреєстру про особу, яка уповноважена діяти від імені іншої особи. Позитивним нововведенням є обов’язкове нотаріальне посвідчення довіреності (у тому числі від юридичних осіб), що сприятиме додатковому захисту від підроблення.

Захист доступу та моніторинг

Передбачається, що доступ державного реєстратора до ЄДР здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Водночас закон не містить переліку етапів такої аутентифікації. Проте проблема несанкціонованого доступу до реєстру не є новою, а будь-які додаткові засоби захисту сприятимуть протидії таким спробам.

Також посилюється і нагляд за діями нотаріусів та реєстраторів. Попри те що моніторинг щодо одного й того самого державного реєстратора та/або суб’єкта державної реєстрації не може проводитися частіше від одного разу на рік, закон уможливлює проведення відповідних перевірок за зверненнями фізичних чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції. Ці зміни фактично дають фізособам можливість ініціювати процедуру перевірки нотаріусів (реєстраторів). Утім, така можливість може використовуватися недобросовісними особами з метою тиску на нотаріусів та реєстраторів.

Плюсів більше, ніж мінусів

Отже, закон передбачає низку обмежень і формальностей, які покликані забезпечити ефективний захист бізнесу від незаконних посягань. Попри те що певні обмеження є обтяжливими для бізнесу, зокрема в частині нотаріального посвідчення підписів на низці документів або обмеження території вчинення нотаріальних дій, нововведення повинні посилити безпеку ведення господарської діяльності. Позитивним моментом є виключення з проєкту положень щодо нотаріального посвідчення підписів на договорі купівлі-продажу частки.

Фактично у фінальній редакції залишилися ті норми, які хоч і мають дещо обтяжливий характер, але допомагають «прикрити» значну частину прогалин, які використовували рейдери.

Дмитро Гронь, радник, та Олексій Недошовенко, молодший юрист, спеціально для видання «Закон і Бізнес»