Аграрні розписки здобули розповсюдження на українському ринку та продовжують підтверджувати свою практичну ефективність. Перспективи розвитку аграрних розписок як інструменту полягають у поширенні їх використання іноземними інвесторами, що дозволить значно збільшити обсяг залученого фінансування до аграрної галузі.

Набрання чинності Законом «Про валюту і валютні операції» спростило використання так званих міжнародних аграрних розписок, за якими кредитором виступає компанія-нерезидент. Серед актуальних законодавчих змін, які мають вплив на застосування міжнародних аграрних розписок, варто відзначити наступні.

• Аграрні розписки не підлягають реєстрації як позика від нерезидента

Усуваючи зайві бюрократичні перепони на шляху до ефективного використання іноземних запозичень, законодавець змінив правила щодо порядку реєстрації зовнішніх позик (зокрема, аграрних розписок).
Новий порядок реєстрації Національним банком України договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами, затверджений Постановою НБУ №6 від 02.01.2019 р. «Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками».

Зазначений порядок фактично усуває процедуру погодження НБУ відповідних договорів та покладає обов’язок їх реєстрації на обслуговуючі банки. Відтепер у разі залучення резидентом-позичальником коштів від нерезидента договір реєструється у новоствореній авто матизованій системі НБУ «Кредитні договори з нерезидентами» та не потребує обов’язкового погодження з його боку.

Водночас положеннями Постанови НБУ №6 від 02.01.2019 р. встановлено, що її дія не поширюється на операції щодо залучення кредитних коштів від нерезидентів за аграрними розписками (пп. 4 п. 3 розд. І Постанови).
Таким чином, законодавець ліквідував бюрократичні процедури, що передували залученню кредитних коштів за аграрними розписками. При цьому виключення аграрних розписок з переліку договорів, що підлягають обов’язковій реєстрації в системі НБУ, очікувано сприятиме зростанню кількості укладених міжнародних аграрних розписок.

• Виконання грошових зобов’язань за фінансовими аграрними розписками не обмежується за сумою

Згідно з оновленими правилами валютного регулювання, резиденти повинні здійснювати операції щодо переказу коштів в іноземній валюті та гривні за кордон або на поточні рахунки нерезидентів-юридичних осіб в Україні з дотриманням так званих «е-лімітів».

Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яким встановлено, що резиденту-юридичній особі або фізичній особі-підприємцю дозволяється здійснювати зазначені валютні операції протягом календарного року на загальну суму, що в сукупності не перевищує 2 млн євро (або еквівалент в іншій іноземній валюті чи гривні). Водночас зазначене положення передбачає виняток у вигляді нерозповсюдження вимог щодо е-лімітів на операції резидентів-юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, пов’язані з виконанням зобов’язань за фінансовими аграрними розписками. Таким чином, вище вказані законодавчі зміни значною мірою лібералізують розрахунки за фінансовими аграрними розписками, що має сприяти залученню іноземного капіталу в аграрну галузь.

• Розрахунки за аграрними розписками можуть здійснюватися з використанням поточних рахунків нерезидентів в Україні

Закон про валюту передбачає, що нерезиденти мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Нерезидентам гарантуються всі права, якими сьогодні користуються резиденти у сфері здійснення валютних операцій. Вказані рахунки можуть бути відкриті нерезидентом як в іноземній валюті, так і у гривні. Режим використання таких рахунків є чітко врегульованим та передбачає коло операцій, вчинення яких дозволяється.

Насамперед, рахунки нерезидентів дозволяють здійснення розрахунків за договорами позики в іноземній валюті та гривні. Тобто надання іноземним кредитором фінансування за аграрною розпискою тепер можливе шляхом переказу коштів нерезидентом з власного рахунку в українському банку. Відповідно, виконання грошового зобов’язання (у випадку фінансової аграрної розписки) можливе шляхом переказу боржником коштів на поточний рахунок нерезидента в Україні.

Окрім того, режим використання гривневих рахунків нерезидентів дозволяє зарахування коштів, отриманих як страхове відшкодування. Враховуючи, що Закон України «Про аграрні розписки» передбачає можливість страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції як предмета застави, у разі страхування визначення нерезидента як отримувача страхової виплати такий нерезидент матиме можливість отримати виплату на відкритий ним рахунок в українському банку.

В контексті примусового виконання аграрних розписок зазначені зміни також поліпшують становище кредиторів-нерезидентів та збільшують коло їхніх можливостей. Зокрема, використання гривневих рахунків нерезидентів дозволяє отримання коштів від примусового продажу предмета застави. Тобто у разі примусового виконання фінансової аграрної розписки на підставі виконавчого напису нотаріуса шляхом реалізації заставленої сільськогосподарської продукції в межах виконавчого провадження кошти від реалізації такої продукції можуть бути безперешкодно зараховані на поточний гривневий рахунок нерезидента в Україні.

У разі стягнення грошових сум за аграрною розпискою на виконання рішення суду відповідні грошові кошти також можуть зараховуватися на гривневий або валютний рахунок нерезидента в українському банку. Зазначене стягнення на підставі судового рішення може відбуватися як за фінансовою аграрною розпискою (стягнення суми основного зобов’язання за аграрною розпискою або штрафних санкцій), так і за товарною аграрною розпискою (стягнення збитків у разі відсутності поставки боржником обумовленої сільськогосподарської продукції або збитків від втрати предмета застави).

Таким чином, можемо стверджувати, що вищевказані зміни у валютному регулюванні значно покращують умови для використання міжнародних фінансових аграрних розписок, оскільки такі зміни стосуються як стадій укладення та добровільного виконання, так і стадії примусового виконання фінансових аграрних розписок, що підтверджує високий рівень їх надійності як інструменту залучення фінансування.

Водночас у регулюванні міжнародних товарних аграрних розписок залишаються прогалини, які потребують вдосконалення національного законодавства. Варто відзначити, що такі прогалини походять від специфіки процедури примусового виконання товарних аграрних розписок шляхом безпосередньої передачі заставленої сільськогосподарської продукції кредитору. Зокрема, у разі отримання нерезидентом за результатами примусового виконання товарної аграрної розписки певного обсягу сільськогосподарської продукції на території України проблемним залишається питання митного оформлення такої продукції, оскільки чинне законодавство не передбачає права нерезидента провести замитнення товарів з метою їх переміщення через державний кордон.

У зв’язку із зазначеним, актуальним є механізм відступлення вимог за аграрною розпискою шляхом індосування, що дозволяє здійснити заміну кредитора за такою розпискою на резидента України та нівелювати проблемні аспекти її примусового виконання.

Підсумовуючи вищезазначене, можемо резюмувати, що прийняттям Закону про валюту був зроблений ще один крок у питанні лібералізації відносин бізнесу та держави. При цьому суттєве спрощення валютного регулювання аграрних розписок сприятиме тенденції зростання кількості їх укладення та зробить цей інструмент ще більш комфортним для національних агровиробників та привабливим для іноземних інвесторів.

Юрій Мосунов, юрист, спеціально для видання «Юридична газета»