Кодекс з процедур банкрутства ухвалено ще в жовтні, але, на жаль, остаточної редакції документа дотепер не оприлюднено. Утім, попередній аналіз його положень можна зробити на підставі робочих матеріалів, що парламент розглядав під час другого читання.

Основні новації

Відповідно до «Перехідних положень» КПБ має вводитися в дію через 6 місяців після офіційного опублікування. Основні меседжі кодексу, які можна розглядати як однозначно позитивні, це:

  • спрощення ініціювання процедур банкрутства як для кредиторів, так і для боржника;
  • удосконалення механізмів позасудового врегулювання, зокрема досудової санації;
  • створення умов для скорочення тривалості судових процедур;
  • покращення умов участі в процедурах банкрутства забезпечених кредиторів;
  • удосконалення положень закону, що стосуються продажу активів боржника.

КПБ складається із чотирьох книг. Найважливіші процесуальні зміни спрямовані на спрощення ініціювання процедур банкрутства. Адже для відкриття справи про банкрутство не застосовуються критерії безспірності боргу ні за розміром, ні за строком його виникнення, ні за обов’язковістю відкриття виконавчого провадження.

Також удосконалюється процедура позасудової та судової санації, включно з об’єднанням мирової угоди та санації в єдину процедуру.

Розширення прав кредиторів

Покращуються умови участі в процедурах банкрутства забезпечених кредиторів. Для цього їм серед іншого надається право ініціювати справу про банкрутство; передбачається можливість участі в голосуванні при ухваленні рішень, зокрема до затвердження плану санації та порядку реалізації майна боржника.

Також розширюються права всіх кредиторів. А саме:

  • ключові повноваження передаються від комітету кредиторів до зборів кредиторів;
  • запроваджується голосування щодо схвалення плану санації класами кредиторів (забезпечених і незабезпечених);
  • забезпечується участь кредиторів у виборі арбітражного керуючого; при відстороненні розпорядника майна або керуючого реструктуризацією їх обирають збори кредиторів; комітет кредиторів може клопотати про відсторонення арбітражного керуючого без наявності підстав;
  • установлюється обов’язок арбітражного керуючого розкривати кредиторам інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство через Інтернет;
  • установлюється пріоритетність вимог поточних кредиторів перед конкурсними.

Скорочення строків

Згідно з КПБ відбудеться скорочення строків розгляду справ, зокрема за рахунок зменшення кількості оскаржень. Так, суттєво обмежений обсяг касаційного оскарження постанов апеляційного господарського суду, прийнятих за результатами перегляду рішень, окрім ухвал про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання кредиторських вимог та постанови про визнання боржника банкрутом.

До того ж унеможливлено зупинення провадження у справі.

Саморегуляція арбітражних керуючих

Удосконалюється та посилюється саморегулювання арбітражних керуючих.

Саморегулівна організація арбітражних керуючих створюється з числа всіх арбітражних керуючих, інформація про яких унесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих. Така організація буде єдиною, з обов’язковим членством у ній.

СРО має контролювати діяльність арбітражних керуючих щодо дотримання законодавства та Кодексу професійної етики шляхом проведення перевірок.

Продаж активів

Упорядковуються положення, що стосуються продажу активів боржника. Зокрема, запроваджуються правила щодо контролю за продажем істотних активів; забезпечується продаж усього майна на конкурентній основі на електронному аукціоні через єдину електронну систему.

Стартова ціна майна, склад лоту, крок аукціону, текст оголошення, вартість утримання, зберігання та витрати на продаж заставного майна підлягатимуть обов’язковому погодженню із забезпеченими кредиторами. Якщо не вдасться досягти згоди, зазначене питання вирішуватиме суд.

Зниження ціни на першому повторному аукціоні буде можливе тільки в разі згоди забезпеченого кредитора. Якщо, на думку останнього, ціна в ході аукціону опустилася занадто низько, він може придбати майно за стартовою ціною після першого повторного аукціону.

У випадку перемоги на аукціоні забезпечений кредитор розраховується за придбане майно шляхом взаємозаліку, платячи лише за різницю між ціною та розміром вимог, а також за збереження та продаж майна.

В інтересах інвесторів

Безумовно, КПБ спрямований на зміну балансу інтересів сторін у процедурах банкрутства на користь кредиторів. Це виправлення основної помилки законодавців, які в досить важкий для України економічний період обрали продебіторську модель законодавства про банкрутство. Тобто таку, що захищає боржника та дає йому можливість протягом дуже тривалого періоду уникати обов’язку розрахуватися з кредиторами.

Вибір такої моделі був спричинений, з одного боку, необхідністю захистити об’єкти державної власності від ринкового перерозподілу в обхід приватизаційних процедур, з другого — намаганням олігархату отримати законодавчий механізм, який дозволяє не виконувати основних зобов’язань та відповідних штрафних санкцій за кредитами, що залучались у великий бізнес.

Ні для кого не є таємницею, що реформування законодавства про банкрутство відбувалося за безпосередньої участі експертів групи Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Макроекономічна мета КПБ — покращити становище України в рейтингу Doing Business, який характеризує інвестиційну привабливість нашої країни для іноземців. Інвестувати в країну, в якій законодавство дозволяє не розраховуватися за боргами, м’яко кажучи, не розумно.

Дуже ймовірно, що кардинальна зміна балансу на користь кредиторів може призвести до збільшення зловживань у вигляді рейдерських захоплень та тіньового розподілу комерційної власності. Державна влада, як законодавча, так і виконавча, має передбачити ці ризики та вдосконалити процесуальні механізми захисту добропорядного бізнесу, а також посилити відповідальність за відповідні правопорушення.

Неплатоспроможність — для добросовісних

Головна новація КПБ — це поява процедури банкрутства фізичних осіб. В Україні обрана найбільш ліберальна та гуманна модель споживчого банкрутства. Передбачено можливість порушення справи про неплатоспроможність виключно за заявою громадянина-боржника. По суті, це пільга для людей, які виявилися неспроможними розрахуватися за своїми зобов’язаннями перед банками та іншими кредиторами.

Навіть застосування процедури реалізації майна та списання боргів унаслідок визнання громадянина банкрутом дозволяє людині поновитися в правах та зберегти ділову репутацію після спливу 5-річного реабілітаційного періоду та сумлінного виконання зобов’язань.

Особливу увагу приділено запобіганню зловживанням з боку боржників, зокрема у вигляді перереєстрації свого майна на членів родини. Право на банкрутство матимуть лише добросовісні боржники, які в повному обсязі декларують свій майновий стан та джерела доходів.

Суди повинні відкривати справи про неплатоспроможність за умови надання повної інформації про майно та гроші, заборгованість перед кредиторами, а також за наявності плану реструктуризації, який мають готувати фахівці.

Сергій Донков, радник, спеціально для видання «Закон і бізнес»