Про прогнози Fintech на українському ринку Сергій Паперник, керівник практики банківського та фінансового права і напрямку FinTech, розповів “Юридичній газеті“.

 

Fintech – актуальні тенденції на найближчі 3 роки

Фінансові технології, або не менш стильне і популярне слово “fintech”, давно бентежать розум людей, яким небайдужі інновації. Втім, особливого ажіотажу (він же “хайп”) фінтех зазнав лише в останні два роки, разом з криптовалютним бумом.  На сьогоднішній день фінтех приваблює як розробників програмного забезпечення, так і гравців фінансового ринку, які готові імплементувати в життя інноваційні рішення.

То ж що таке фінтех? У самому широкому його значенні це саме те, чим здається: технології, які використовуються в секторі фінансових послуг, які в основному використовуються самими фінансовими установами. Але все більше і більше фінтех представляє рішення, які кардинально змінюють традиційні фінансові послуги, включаючи мобільні платежі, грошові перекази, кредити та управління активами.

Згідно з базою даних LTP MEDICI на сьогодні в світі зареєстровано понад 10 тисяч фінтех-компаній, що працюють в різноманітних напрямках діяльності. Серед  них: платежі, кредитування,  інвестування, краудфандінг, безпека та клієнтська ідентифікація, аналіз Великих Даних (Big Data), страхування (Insuretech), штучний інтелект та рішення на протоколі блокчейн.  Всі ці напрямки активно розвиваються професіоналами з розробки програмного забезпечення та спеціалістами фінансових ринків, зокрема людьми, які  вийшли з банківської системи.

Відповідно до каталогу “Фінтех в Україні”, нещодавно підготовленого за сприяння Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору”, в Україні налічуються десятки фінтех-компаній. В той же час розподіл за напрямками в цілому відповідає світовому ландшафту: найбільше фінтех-компаній зайняті у сфері платежів (31,6%), трохи меншу частку займають компанії, зайняті в інфраструктурних рішеннях (19,3%), і останній найбільший сектор – це кредитування (14%).

Як свідчить дослідження, ринок фінтеху в Україні досить молодий: лише 40% компаній були засновані до 2015 року. В той же час суттєва більшість, а саме 84% фінтех-провайдерів, вже склалися як самостійні компанії і пропонують ринку свої продукти та послуги.

Фінтех в Україні та світі розвивається дуже швидко і непередбачувано. Технологічні прориви інколи виникають там, де ніхто не очікував, кардинально змінюючи ландшафт фінансових послуг. Саме тому цю галузь досить важко прогнозувати, не кажучи вже про формування яких-небудь гарантованих передбачень на три і більше років. Втім, вже зараз можна виокремити певні тенденції розвитку галузі. Серед них:

  1. Розширене використання смартфонів. Мобільні телефони вже й так цілком змінили наше життя. Проте, їх функціональність ще не розкрита повним чином. Приклади найбільших китайських компаній показують, що смартфон може бути єдиним центром, який пов’язує всі фінанси споживача та його життєві потреби. Повноцінне запровадження таких технологій, як Mobile ID, в майбутньому дозволить взагалі відмовитися від будь-якої іншої документарної ідентифікації людини, окрім даних його смартфону. Наприклад, вже починаючи з 2018 року китайський WeChat разом з урядовими установами запроваджує тестування мобільної ідентифікації особи не тільки для розпорядженнями фінансами, але й для цілей реєстрації бізнесу і отримання інших державних послуг.
  2. Посилення ролі соціальних мереж.  В 2015 році Facebook запустив сервіс мікроплатежів за допомогою Facebook Messenger. Користувачі соціальної мережі можуть підключати свої карткові рахунки та перераховувати невеликі суми своїм контактам з мережі. Це підкреслює серйозність тієї ролі, яку соціальні мережі грають в нашому житті. В майбутньому ця роль тільки посилюватиметься, в тому числі в сфері фінансових послуг. Деякі банки вже зараз запроваджують практику вивчення профілю клієнта в соціальній мережі для цілей встановлення кредитних лімітів. Через певний час, аккаунт в соцмережі вже зможе бути повноцінною базою даних про людину.
  3. Децентралізація даних і однорангові мережі. Протокол блокчейн показав нам всі можливості та переваги децентралізованого реєстру і навіть поступово підштовхує до цілком нової моделі роботи інтернету. Відмова від центральних серверів з обробки даних та датацентрів і перехід до розподілення потужностей між всіма учасниками мережі суттєво міняє, в тому числі, ринок  фінансових послуг. Зниження вартості і посилення швидкості грошових транзакцій, кредитування  p2p (без участі банківської установи), розподілене зберігання і торгівля цінними паперами, смарт-контракти у торговому фінансуванні – це лише невеликий перелік можливостей платформи розподіленого реєстру.
  4. Криптоактиви. На сьогодні важко прогнозувати те, яке саме місце врешті решт займуть криптовалюти та інші види криптоактивів в нашому суспільстві. Але зрозуміло, що вже настав час переглядати ставлення державних органів до таких понять, як “електронні гроші” та “приватні гроші”. Національні валюти, звісно, сьогодні відіграють першу роль у світі фінансів, але криптовалютний бум наявно показав бажання людей мати в запасі альтернативні способи розрахунків між собою.
  5. Штучний інтелект. Використання чат-ботів в клієнтському обслуговуванні, купівля товарів через голосових помічників мобільних телефонів чи інших пристроїв використовується вже зараз. Технологія штучних нейронних мереж звісно ще не набула ознак повноцінного штучного інтелекту. Проте подібні рішення зменшують для фінансових установ одну з найбільших статей витрат – витрати на персонал. А відтак напевно вже в  найближчому майбутньому вони займуть домінуюче положення в структурах фронт-офісів.
  6. Відкриття АПІ та інтернет речей. Одна з найбільших викликів для розвитку фінтех-стартапу це комфортна інтеграція з банківськими установами. І це зрозуміло, банки прагнуть убезпечити доступ до своїх клієнтських ресурсів.  Натомість, парадигма “відкритого світу” передбачає можливість будь-якої технічної розробки підключитися до вже існуючої інфраструктури, в тому числі до банківських рахунків. Саме в такій парадигмі будь-який холодильних самостійно зможе замовити продукти харчування, яких не вистачає, заправлений автомобіль сам розрахується за паливо, а спожиті комунальні послуги будуть автоматично сплачені на підставі датчиків спожитих носіїв тепла та води у квартирі. Є підстави вважати, що “відкритий світ” стане реальністю вже у найближчі роки.

Втілення в життя означених тенденцій неможливе без трьох важливих речей: попиту ринку,  довіри до технології та належного правого регулювання.  Питання попиту вже вирішено, люди не просто готові, а з нетерпінням чекають на впровадження вказаних інновацій. З довірою ринок фінтеху теж поступово справляється, надаючи технологію на тестування в так званих “пісочницях”, або на реальних ринках з фінансовими гравцями.  Нажаль, останню перепону – юридичну – подолати важче за все.

В США, Китаї та Європейському Союзі розуміють необхідність адаптації законодавства до нових послуг та бізнес-моделей, поступово змінюючи регулювання. Зокрема з 2018 року в ЄС стала обов’язковою Директива платіжних послуг 2015/2366 (PSD2). PSD2 унормовує діяльність компаній, які надають сторонні платіжні послуги та їх взаємодію з банківськими установами.

На щастя, в Національному банку України теж розуміють необхідність удосконалення нашого законодавства і передбачили цілий ряд корисних інновацій в Стратегії “Безготівкової економіки” (Cashless economy) та Комплексній програмі розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Також, НБУ вивчає та готує пакет пропозицій для адаптації нашого законодавства з положеннями PSD2.

Втім, незважаючи на чудові наміри регулятора, на сьогодні ми маємо законодавство, яке робить неможливим впровадження більшості з перелічених вище тенденцій.

Таким чином, чи справдяться в нашій країні означені прогнози протягом 3-х років, наразі питання. Проте, ми сподіваємося що спільними зусиллями держави, громадських організацій та професіоналів, що працюють на ринку фінтех, зможемо наблизити це майбутнє якомога швидше.