Як нам наздогнати міжнародний поїзд FinTech та які особливості фінтеху по-українськи? Читайте у матеріалі Керівника практики ФінТех Сергія Паперника, який було розміщено в Юридичній газеті.

Первісно-общинний фінтех та ті, хто наздоганяє поїзд

У фінансових технологій (вони ж – фінтех) з Україною досить складні стосунки. З одного боку Україна, як і в багатьох інших сферах суспільного життя, досить серйозно спізнювалася із впровадженням відповідного правового регулювання. З іншого – Україна, як країна що розвивається, завжди приваблювала інноваторів від фінансових технологій, як потенційно зростаючий ринок.

Мабуть, першим великим ентузіастом від фінтеху, що став відомим не лише в нашій державі а й далеко за її межами, був Сергій Пантелійович Мавроді з його сумнозвісною фінансовою організацією МММ. Втім, державні регулятори всіх держав колишнього СРСР обізвали цей витвір фінансової думки “пірамідою” та заборонили, відправивши Сергія Пантелійовича відпрацьовувати його невдалий крауфандінг в місця не такі прибуткові.

Багато інших інноваційних проектів у сфері фінтех в Україні не носили такого відверто шахрайського мотиву, але все одно часто залишалися як поза межами правового поля, так і поза межами толерантного ставлення громадськості. Варто пригадати пристрасті навколо торговельної марки “Автоплан”, працівники якої пропонували купити автомобілі в розстрочку, але розподіл таких авто відбувався за щомісячною лотереєю. І хоча компанія формально не порушувала жодного припису законодавства, судові процеси невдоволених споживачів лічилися сотнями. Лише в 2011 році компанії, що надавали подібні послуги, спромоглися отримати відповідний пунктик в переліку видів фінансової діяльності, передбачених профільним Законом – “адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах”.

В банківському секторі ж все йшло помірно і поважно. В Україну давно прийшли світові платіжні системи VISA, MasterCard, а також системи грошових переказів. Ми в цьому суттєво відставали від світових тенденцій, але оскільки банківський сектор і не користувався таким попитом, як за кордоном, то ніхто не помічав якогось дискомфорту. Єдиним непорозумінням на тлі загального  розвитку стала Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – повільний монстр спроможний працювати лише з одним банком, але заробітну плату на який перераховували ледь не всі бюджетні установи. І дарма, що платіжні картки НСМЕП першими в Україні обзавелися чіпами,  це вередливе нещастя від фінтеху більше нагадувало приватний проект його олігархічних власників аніж захищену національну платіжну систему.

Помірний крок українського фінансового сектору сколихнула світова фінансова криза 2008 року. І не просто сколихнула, а буквально поставила з ніг на голову всю банківську індустрію, жорстоко нагадавши регуляторам і суспільству, що банки не найнадійніші інституції. В подальшому 2013-му  війна та економічна катастрофа в Україні тільки підкинули вогню в це горнило.

Що було неправильним, так це намагання держави поставити під повний контроль не лише банківський сектор, але й будь-які прояви фінансової діяльності в суспільстві. Якщо за кордоном післякризова недовіра до банків вилилася в продуктивний розвиток небанківських інституцій в поєднанні з новими технологіями, то в Україні, навпаки, дій Нацбанку, Держфінпослуг, та тоді ще ДПА радше нагадували поведінку базарного рекетира.

Обшуки в офісі платіжної системи Webmoney та компаній, що працюють на ринку Forex, дали чітко зрозуміти, що “неврегульованим” тут не раді. VISA марно благали пана Януковича ветувати зміни до Закону про платіжні системи та переказ коштів в Україні. Все даремно – електронні гроші в Україні відтепер могли емітуватися лише українськими банками і виключно в гривні. PayPal якщо і мав наміри внести Україну до списку країн SRW і дозволити українцям не лише платити, а й отримувати кошти, то вимоги Нацбанку, викладені в листах 2014-2015 років про незаконність його діяльності, надовго віднадили від такої думки.

Поки український регулятор намагався навести лад у своєму дворі, лише одному йому зрозумілим чином, світовий поїзд фінтеху вже вітром мчав в бік децентралізованих реєстрів і штучного інтелекту. За рівнем розвитку платіжних систем ми спромоглися відстати не лише від західних країн та Китаю, але навіть від найбідніших прошарків Індійського передмістя та населення багатьох країн Африки.

Мабуть, найкращий підсумок за весь 26-річний розвиток фінансових технологій в Україні зробив сам Національний банк, відзначивши на своїй презентації від 19 вересня цього року, що “FinTech в Україні знаходиться на початковій стадії розвитку”.

Індустрія фінтех в розрізі

Якщо спробувати узагальнити світові тренди в сфері фінтех, то база даних LTP MEDICI говорить про 7891 компанію, які працюють в цій сфері. І ці цифри збільшуються щодня. У відносному значенні картина частки фінтех-стартапів розподілилися наступним чином:

  • Безпека даних – 4,2%
  • Грошові перекази – 2,3%
  • Стартапи допоміжного сервісу (регтех) – 1,9%
  • Управління приватним капіталом – 4,8%
  • Платежі – 19,1%
  • Платформи онлайн-фінансування – 4,2%
  • Необанки – 0,4%
  • Штучний інтелект – 3,1%
  • B2B-фінтех стартапи – 4,4%
  • Банківські технології – 2,5%
  • Блокчейн – 5%
  • Криптовалюти – 5,7%
  • Технології страхування (іншуртех) – 6,7%
  • Інвестиційні платформи – 11,2 %
  • Кредитування – 10,7%

Як бачимо, платежі та кредитування найбільше цікавлять ринок, але в ньому все ще є куди розвиватися.

Сучасний український фінтех теж можна розділити на такі підкатегорії. За виключенням таких речей, як регтех та інвестиційний менеджмент, для яких наш ринок трохи завузький.

При цьому, багато українців успішно користуються закордонними сервісами. Розробники IT отримують оплату через платіжні системи Payoneer та Skrill, оминаючи не спроможну врегулювати ситуацію PayPal. Дехто відкрив рахунки в онлайн-банку N26. Багато торговців працюють зі світовими біржами криптовалют.

 Чи далеко нам до світу?

Намагаючись оцінити ширину провалля, яке віддаляє нас від цивілізованого фінтеху, варто придивитися до сучасних світових трендів та зрозуміти, які гравці на цьому полі грають визначну роль. При цьому варто почати із західних країн, адже саме в той бік ми в першу чергу дивимося у пошуку натхнення.

Споживча Америка

В останні роки інвестиції в фінтех-стартапи США зростають дуже швидко. Якщо в 2010 році мова йшла про 4,7 мільярди доларів США, то 2016 рік відзначився цифрою 14,2 мільярди. Причому 70% всіх інвестицій здійснюється в підвищення комфорту в сфері споживчих платежів.

Беззаперечно, найбільш потужними гравцями цього ринку є PayPal, Amazon, Apple та Google.

Родоначальник всіх систем безконтактних платежів, корпорація Apple ще у 2014 році запустила систему, що дозволила користувачам оплачувати покупки за технологією NFC. Наздоганяючи свого прямого конкурента, Google представила свою версію безконтактної платіжної системи Android Pay в 2015 році.

Ці два потужних медіа-гіганта досить довго тримають лідерство в сегменті безконтактних платежів. Тим не менше їх частка  – ніщо в порівнянні з сумами платежів, що фігурують у платформи  Amazon Payments – сервісу, що дозволяє здійснювати платежі не лише в магазинах Amazon, але й на інших онлайн-майданчиках. Звісно, ця платформа поки що не може зрівнятися з PayPal з її 197 мільйонами користувачів. Тим паче, слід взяти до уваги, що сама PayPal впевнено рухається вперед і нещодавно погодила з Visa випуск дебетових платіжних карток в Європі.

Серйозну конкуренцію всім цим проектам поступово складає Walmart Pay, потужний своєю роздрібною мережею. В сегменті мобільних платежів для бізнесу своє місце поступово займають платформи Square та iZettle.

Не так давно до ринку мобільних платежів увірвалася компанія Facebook зі своєю системою p2p-переказів, за допомогою якої кожен може перерахувати своєму другові із соцмережі певну суму коштів.

Не можна не згадати платформу Kickstarter, яка є чи не найголовнішим майданчиком у світі фінансування інтернет-стартапів. І хоча Kickstarter не приніс світу фінтех ніяких принципово нових технологій, його значний внесок у розвиток платформ спільного інвестування має бути належно оцінений.

І весь цей перелік не включає найновіших платформ зі світу фінтеху, присвячених криптовалютам.  А серед них – біржі, інвестиційні компанії, платформи ICO-фінансування, DAO та багато чого іншого.

Китайське платіжне диво

Для необізнаної людини це може бути сюрпризом, але Китай вже далеко обігнав західні країни в плані розвитку фінансових технологій. Масштаби і переваги технологій у цій країні повністю на боці фінтеху. На сьогодні китайські фінтех-компанії є найбільшими в світі.

Один з найбільших гравців на ринку фінтеху – це Alibaba з його платіжними сервісами Alipay та Tmall. Історія Alipay почалася ще у 2004 році, коли корпорація дозволила користувачам створювати цифрові гаманці, а в подальшому використовувати їх на майданчику Tmall для p2p, b2c розрахунків.

На сьогодні Alibaba створена ціла цифрова екосистема, що складається з таких сервісів, як Alimama (постачальник ринкових технологій), Cianiao (логістичний оператор), Aliplay Wallet (цифровий  мобільний гаманець), MyBank (інтернет-банкінг для VIP клієнтів та позики),  Alipay (обробник платежів та споживчі кредити), Ant Fortune (управління капіталом), Alibaba Cloud (хмарні технології), Ant Financial Cloud (хмари для фінансових сервісів), Sesame Credit (незалежна оцінка кредитоспроможності).

Іншим могутнім гравцем на цьому ринку є Tencent з його платформою Weixin (або “WeChat” англійською).  Починаючись як соціальна мережа WeChat після інтеграції з сервісом Tenpay набув всіх ознак повноцінної платіжної системи. За допомогою WeChat можна придбати білет на літак, забронювати готель, купити квитки в кіно або замовити їжу додому. Нещодавнє розкриття набору інструментів для розробників (API), дозволило стороннім компаніям розширювати функціонал WeChat, а відтак поширювати його частку на ринку.

Можливо, і нашому ринку є сенс орієнтуватися не на західні тренди, а шукати натхнення там, де сходить сонце.

Африканський приклад

Часто буває, що  негаразди в суспільному житті слугують міцним поштовхом для розвитку технологій. Яскравим прикладом результату такого поштовху є Кенія, де в 2007 році за підтримки Vodafone запустився сервіс мобільних платежів M-Pesa.

Не маючи достатнього доступу до банківських послуг та складні  стосунки з “готівкою”, яку легко втратити, мешканці цієї країни з радістю прийняли можливість використання мобільних грошей. Сервіс M-Pesa дозволяє відкрити мобільний акаунт та передавати гроші іншим користувачам (в тому числі як оплату товарів та послуг). При цьому трансфер коштів відбувається без будь-яких надсучасних блокчейн-технологій – з допомогою лише SMS та PIN-коду. Більш ніж 58% дорослого населення Кенії активно використовує M-Pesa.

Загалом, станом на кінець 2016 року користувачами мобільних грошей в Африці є більше ніж 23 мільйони людей в 11 країнах. Навіть в Сомалі, яке зазвичай не асоціюється з технологіями, мобільними грошима користуються 40% дорослого населення.

При цьому варто зазначити, що часто провайдери “мобільних грошей” надають також послуги з мікрокредитування, розвиваючи цей напрямок фінтеху.

Як бачимо, за кордоном в України може бути багато гарних прикладів для становлення і розвитку своїх власних фінансових технологій. Окрім вказаних країн варто також відзначити прогрес в Індії, де національний проект біометричної ідентифікації особи AADHAAR дозволив відкрити більше 200 мільйонів банківських акаунтів.  Нам є де шукати натхнення.

Чого чекаємо від індустрії в майбутньому?

За прогнозами Citigroup, частка фінтех в споживчому секторі зросте до 2020 року до 10%, а до 2023 і зовсім до 17%. Цифри приблизні, проте головне питання – чи зможуть існуючі фінансові організації прийняти зміни, впровадити сучасні технології і вижити. В Citigroup підрахували, що до 2025 року банкам доведеться скоротити чисельність персоналу приблизно на 30% в порівнянні зі станом на 2015 рік. При цьому, щоб зберегти конкурентоспроможність, банкам потрібно швидко змінюватися.

Висновки, представлені в дослідженні “Beyond Fintech: a pragmatic assessment of disruptive potential in financial services” підготовленого до Світового Економічного Форуму 2017 року, свідчать, що компанії зі сфери фінтеху трохи переоцінили бажання споживачів змінювати звичні фінансові сервіси, а також в більшості випадків не змогли створити повноцінну екосистему, яка б зацікавила споживача. За оцінками експертів, найближчим часом відбудеться консолідація розрізнених фінтех-проектів під егідою більш інфраструктурних гравців фінансового ринку, в першу чергу банків.

Таким чином, очікується значний бум угод у сфері фінтеху та передача ініціативи й технологій в руки великих фінансових інституцій, а це вже зовсім інший рівень конкуренції для наших власних фінтех-стартапів.

Що треба розвивати тим, хто трохи позаду

Насправді, в України не все так погано з фінтехом на сьогодні. Це той випадок, коли індустрія розвивається не “завдяки”, а “всупереч”.

Непогана ініціатива ПриватБанку щодо p2p-кредитування, на жаль, успішно забута в битвах за націоналізацію, схожий сервіс від AFA, цікавий проект мобільних грошей від Київстар, мобільний банкінг-проект Monobank. Всі ці проекти, хоча і не мали поки що значного успіху на споживчому ринку, демонструють відверте бажання українського бізнесу розвиватися в цьому напрямку. А це вже говорить про багато чого.

Багато стартапів сьогодні вже працюють над реалізацією p2p-кредитування в нашій державі, причому вже розміщуючи такі платформи під протоколом блокчейн. До цього ринку придивляються як українські інвестори, так і міжнародні гравці.

На жаль, український регулятор все ще намагається наздоганяти “потяг фінтеху”. Стратегія розвитку Cashless Economy була представлена Нацбанком ще 26 квітня 2016 року. Більше ніж рік потому ми все ще розмірковуємо над цією стратегією, хоча світ вже давно покинув “безготівкову еру” та вступив в еру блокчейн-технологій.

Нам не потрібно бігти за розвинутими фінтех-країнами. В цих перегонах нам їх не наздогнати. Натомість потрібно думати на крок уперед та вже починати робити ті речі, які ще не реалізував ніхто в світі.

В цьому ракурсі непоганими є ініціативи Державного агентства з питань електронного урядування щодо впровадження технологій блокчейн в державні реєстри, але ці ініціативи поки що не зачіпають фінтех. Втім, сфера фінансів спроможна самостійно запроваджувати технологію блокчейн, без будь-якої підтримки з боку держави.

Звісно, нам в першу чергу треба робити крок вперед в розрізі державного регулювання та законодавства. Причому відповідні законопроекти не мають носити ситуативний чи репресивний характер.

Час стати дорослими і чітко дати визначення таким об’єктам права, як “криптовалюта”, чітко прописати права та обов’язки у правовідносинах “блокчейн” та “ICO”, а також надати належну правову оцінку діяльності з “майнінгу”. Відносини в суспільстві змінюються, вже давно виникли цілі класи об’єктів нематеріального (цифрового) світу, про які не знали наші предки, а отже так само має змінюватися право, незважаючи на весь його консерватизм.

Необхідно встановити прості і зрозумілі правила гри, які дозволять як українським, так і іноземним стартапам успішно розвивати галузь фінтеху.

Впевнений, що за належного ставлення держави, наші професіонали та успішні бізнесмени здатні лишити позаду багатьох сьогоднішніх пасажирів світового “поїзду фінтех”.