Фінансовий моніторинг є невід’ємною складовою банківської діяльності. Банкам в силу вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» заборонено здійснювати ризикову діяльність, яка загрожує інтересам вкладників або інших кредиторів банку. У зв’язку з цим банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчати та уточнювати інформацію про клієнта, проводити аналіз його фінансових операцій.

Національний банк України (НБУ) регулярно підвищує вимоги до ідентифікації банками операцій, що підлягають фінансовому моніторингу. У 2017 році до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 р № 417 (далі – Положення № 417), було внесено низку змін, що посилюють контроль за проведенням операцій.

Одне з ключових нововведень – ризик-орієнтований підхід банків при здійсненні аналізу фінансових операцій клієнтів (п. 72 Положення № 417).

Ризик-орієнтований підхід – це:

  • загальноприйнята практика Європейського Союзу;
  • відповідність міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів;
  • визначена банком система з управління ризиками легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом/фінансування тероризму;
  • застосування відповідних заходів, що забезпечують ефективну мінімізацію ризиків.

Банк самостійно визначає відповідні показники і перелік клієнтів, до яких потрібно застосовувати чи не застосовувати ризик-орієнтований підхід.

Відмивання коштів та уникнення податків на сьогоднішній день стало постійним явищем, наслідок якого – більш жорстке регулювання з боку НБУ і посилення контролю за проведеними операціями.

У банків з’явилося більше питань до клієнтів щодо походження їх грошових коштів, і навіть з урахуванням надання документів, які підтверджують походження та/або джерела, цього іноді недостатньо. Якщо не підтвердити цільове використання коштів, банки можуть заблокувати операцію або відмовити у видачі коштів.

Приписи постанови Правління НБУ від 25 травня 2017 року № 42 поклали відповідальність на банки за реалізацію способів по відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Мета – знизити фінансові ризики і контролювати фінансові потоки, навіть тих коштів, які вкладники намагаються повернути через банк-агент, який уклав договір з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Останні нововведення НБУ – нові вимоги до відповідальних за фінансовий моніторинг в банках, вступили в силу 08.03.2018р. У постанові від 01.03.2018 р. № 20 вказано, що такий відповідальний працівник:

  • за посадою є членом правління банку;
  • очолює внутрішньобанківську систему запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом/фінансуванню тероризму;
  • погоджується НБУ;
  • має стаж роботи, пов’язаний з діяльністю у сфері запобігання легалізації доходів, отриманих злочинних шляхом/фінансуванню тероризму, в банківській системі не менше 3 років, або на посаді керівника банку – не менше 1 року;
  • не може бути головою правління банку/керівником філії іноземного банку, головним бухгалтером банку/філії іноземного банку та його заступником, керівником структурного підрозділу банку/філії іноземного банку

Що шукають банки?

У ст. ст. 15, 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» (далі – Закон) передбачено перелік операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. Це грошові операції на суму, що дорівнює або перевищує 150000,00 грн, по:

  • зарахуванню на анонімний рахунок за кордон або надходженню з такого рахунку з-за кордону, якщо одна зі сторін-учасників фінансової операції зареєстрована в державі-офшорі або державі, яка не виконує рекомендації міжнародних організацій, що борються з тероризмом;
  • зарахуванню та перерахуванню на рахунок юридичної особи або ФОП, період діяльності якої не перевищує 3-х місяців з дня реєстрації;
  • зарахуванню та перерахуванню за зовнішньоекономічними договорами за кордон;
  • обміну банкнот на банкноти іншого номіналу;
  •  купівлі-продажу чеків, транспортних чеків за готівку;
  • фінансовим операціям з готівкою;
  • операціям з векселями, цінними паперами на пред’явника, неприбутковими організаціями, операціям, за якими форма розрахунків не визначена;
  • страховим платежам, виплатам виграшу, платі за право на участь в азартній грі;
  • фінансовим операціям, за якими встановлено високий ризик.

Банк зобов’язаний проінформувати правоохоронні органи в день виявлення фінансових операцій, щодо яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, мають відношення і призначені для фінансування тероризму, і має право зупинити фінансову операцію за рахунком клієнта.

На захист клієнта

Клієнт підтверджує документально походження коштів і джерела своїх доходів. Такими джерелами можуть бути: заробітна плата, дохід, отриманий від реалізації продукції, надані послуги, продаж майна, отримання спадщини, виплата страхової суми за договором страхування, виграш, інші виплати за цивільно-правовими договорами. Якщо фізична особа відповідно до податкового законодавства не подавала податкову декларацію за попередні роки, то для підтвердження джерел походження грошей банк може використовувати інформацію, отриману від відповідного державного органу, про доходи та сплачені з них податки.

У разі якщо банк неправомірно, на думку клієнта, відмовляється видати грошові кошти, питання розблокування рахунку часто можна вирішити шляхом переговорів з представниками банку. Можливо, буде потрібно надати додаткові пояснення та/або документи по заблокованій операції і таким чином вирішити проблему в досудовому порядку.

Але слід врахувати, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження за рішенням суду або умовами обтяження (ст. 1074 Цивільного кодексу України). Якщо переговори не привели до бажаного результату, можна звернутися в суд з позовом про обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами. Знімаючи гроші з депозиту/поточного рахунку (готівкою), клієнт не зобов’язаний пояснювати причину такого зняття.

Дійсно, операції по рахунку можуть бути припинені, але в цьому випадку банк повинен знайти підставу у відповідності до Закону.

Що стосується операцій по депозитному рахунку, то походження коштів і джерела доходу повинні бути проаналізовані банком до моменту оформлення депозиту і банк не має права відмовити клієнту у поверненні депозиту (ст. 1060 Цивільного кодексу України).

Висновки

Оскільки обов’язок довести, що в діях клієнта або банку немає ознак здійснення ризикової діяльності, покладається на банк, а також з огляду на те, що за порушення норм  фінансового моніторингу можна позбутися ліцензії, банки будуть прикриватися відповідальністю і санкціями з боку регулятора. Але, як правило, посилення вимог відображається на клієнті. Це означає, що в разі найменшого сумніву банк вимагатиме надання додаткових документів від клієнта для підтвердження операції і (або) джерела походження коштів.

Катерина Бредуляк, старший юрист практики банківського та фінансового права

спеціально для «Юрист і закон» № 13, 06.04.2018 – 12.04.2018