19 червня у рамках Legal High School Discussion Hub відбулося обговорення підсумків правозастосування нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у якому взяв участь Сергій Бенедисюк, партнер EVRIS, керівник практики корпоративного права та М&А.

Сергій Бенедисюк відзначив, що у його практиці вже були укладені корпоративні договори за українським правом, проте стосувалися вони невеликих проєктів вартістю два-три млн грн. Коли йдеться про більші суми, клієнти воліють укладати договори за кордоном.

«Закон в цілому позитивний, але є певні недоліки», – прокоментував Сергій під час обговорення. Проте Закон надав більше інструментів для структурування відносин в середині компаній. Сьогодні це є найбільш розповсюдженою формою бізнесу в Україні.

Невеликі проєкти, в яких немає сенсу структуруватися за кордоном існують зараз в Україні як ТОВ, для яких створюють корпоративні договори відповідно до права України.

В ході дискусії постало питання, щодо якого Сергій поділився своєю думкою. Тож, чи має товариство бути однією зі сторін договору?

«Досить часто в корпоративних договорах в США однією зі сторін є сама компанія. В Україні закон поки не прописує таку можливість на пряму. Еволюційно будуть вноситись поправки, буде формуватися практика, але наявність такого інструменту дає нам велике поле для дії. Деякі речі ми можемо прописувати в статуті, дублювати шляхом блокування певних рішень на рівні органів управління. Навряд чи ми зможемо за невеликий проміжок часу існування закону досягнути тої гнучкості, якої досягло право інших країн не за одне сторіччя».

Сергій не тільки висловив свою думку щодо даного аспекту, а ще й поділився з колегами та слухачами власним досвідом зі створення організаційних документів для ТОВ.

«Створюючи корпоративні договори ми відмовляємося від включення тих положень, які можуть призвести до незрозумілості тлумачення в майбутньому. Необхідно прописувати, дублювати положення в статуті та створювати допоміжні контрольні механізми, щоб договір був таким, який можна застосовувати та щоб він ефективно працював на рівні самої організації. Самого договору в Україні для цього замало, тому, для уникнення непорозумінь, необхідно передбачати деякі моменти на рівні статуту та на рівні управління».

Наостанок, Сергій порадив, прописувати положення дуже детально, щоб суд, у разі виникнення спорів, міг йти чітко по тих алгоритмах, які прописані в корпоративному договорі.

Підсумовуючи свої виступи, учасники дискусії дійшли висновку, що дана норма є недопрацьованою, а тому її необхідно або виключати, або міняти.