Новий законопроект, що вносить зміни до деяких законів щодо державного регулювання ринків фінансових послуг (законопроект №8415), не зменшить кількість недобросовісних учасників ринку, але посилить повноваження Нацкомфінпослуг, вважають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.

«Небанківський фінансовий ринок, фактична безнадзорність якого на даний час до певної міри дискредитує вражаючу своїм позитивним ефектом роботу НБУ із впорядкування, очищення банківського сектору, нарешті отримає регулятора із дуже сильними  владними повноваженнями в особі Нацкомфінпослуг», – сказала радник юридичної фірми «Астерс» Діана Голанова.

За її словами, даним  законопроектом Нацкомфінпослуг фактично наділяється повноваженнями з виводу учасників ринку практично відповідно до свого рішення.

«Разом з тим, ситуація, що склалася на фінансовому ринку, безумовно, вимагає прийняття заходів з його очищення, приведення роботи його учасників до європейських стандартів. Саме скорочення учасників не може вплинути негативно на фінансовий ринок виключно за умови, шо таке скорочення буде проведено саме з метою ідентифікації структур власників комерційних банків та вживання адекватних заходів, неспроможних страхових компаній та інших учасників, що створюють ризики для споживачів фінансових послуг та фінансового ринку в цілому», – сказала вона, відзначивши, що «не всі положення законопроекту гарантують об’єктивність можливих заходів, які підкреслюють необхідність його доопрацювання».

Юрист звернула увагу на те, що законопроект №8415 встановлює нові вимоги відносно договорів на надання фінансових послуг, обов’язки небанківських фінансових компаній надавати інформацію споживачу, правила реклами фінансових послуг, що хоча і «до певної міри врегульовано на даний час, але все ж виглядає прогресивно». Разом з тим, на думку радника юрфірми «Астерс», деякі положення законопроекту, зокрема, запровадження достатньо жорстких правил по передачі портфелів на надання фінансових послуг, визначення фіктивності фінансових закладів та дискреція Нацкомфінпослуг щодо визначення фіктивності фінансових закладів, як і деякі повноваження комісії, «ставить під сумнів в принципі конституційність цього законопроекту».

Д.Голанова зазначила, що законопроект№8415 передбачає «достатньо інноваційний набір» засобів контролю над учасниками небанківського фінансового ринку – коригуючі методи, заходи впливу та штрафні санкції.

“Такий набір механізмів контролю, з урахуванням наявності положень, що дозволяють використовувати його суб’єктивно, дозволить комісії бути ефективною, питання тільки, як будуть визначені цілі і в чому саме буде полягати ефективність», – сказала Д.Голанова.

«В цілому законопроект виглядає дещо несподіваним, з урахуванням роботи, що була зроблена раніше відносно законопроекту 2431-а, відомого під назвою «спліт», який був запланований як перший крок з реформування фінансового ринку та передбачав передачу функцій Нацкомфінпослуг НБУ та НКЦБФР», – резюмувала юрист.

У свою чергу, старший юрист юрфірми Evris Катерина Бредуляк вважає, що норми чинного закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вже давно застаріли, не кажучи вже про те, що деякі ринки фінансових послуг застосовують спеціалізовані закони, зокрема, закони про страхування, закони про кредитні союзи, про недержавне пенсійне забезпечення. Таким чином, внесення змін у чинне законодавство небанківського фінансового ринку систематизує законодавство у цій сфері.

На скорочення кількості недобросовісних учасників ринку даний законопроект ніяк не вплине. Законодавча ініціатива спрямована на внесення змін до базового закону, оскільки норми дублюються у кількох законах. Якщо презюмувати, що всі діючі небанківські заклади дотримуються закону, то прийняття закону не вплине на кількість учасників небанківського ринку в майбутньому. Якщо ж мова йде про ті фінансові заклади, що уникають оподаткування, то із внесенням змін, діяльність фіктивних фінансових закладів буде зупинена, –   сказала вона.

К.Бредуляк зазначила, що відповідно до законопроекту, окрім заходів впливу та санкцій, у разі виявлення обставин та ризиків, що негативно впливають на платоспроможність  учасників ринку, Нацкомфінпослуг зможе застосовувати коригувальні заходи. Такі заходи носять рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання учасником, але у випадку їх застосування  учасник фінринку автоматично потрапляє під підозру комісії.

При цьому збільшиться розмір штрафу за невиконання або несвоєчасне виконання розпорядження Нацкомфінпослуг – в разі прийняття законопроекту штраф зросте з 100-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 1000-2000.

Коментуючи ефективність механізмів контролю учасників небанківського фінансового ринку, прописаних у законопроекті, К.Бредуляк зазначила, що регулятор планує здійснювати заходи державного контролю у формі планових інспекцій, позапланових інспекцій та позапланових виїзних інспекцій, а законопроект визначає порядок, терміни і процедури проведення таких інспекцій.

Превентивні і коригувальні заходи, безумовно, сприятимуть дотриманню норм законодавства учасниками небанківського фінансового ринку, – вважає юрист.

Разом з тим, на думку експерта, на даний час не всі учасники небанківського ринку готові підтвердити прозорість фінансових послуг, які надаються ними.

У будь-якому випадку, рівні умови, як для банків, так і для небанківських фінансових установ будуть тільки сприяти конкуренції в сфері їх надання. Регулятор повинен виключати раптове зникнення учасників фінансового ринку, оскільки в кінцевому підсумку наслідки і збиток несе споживач. – підкреслила вона.

Як повідомлялося, народні депутати різних фракцій зареєстрували законопроект №8415, який створює умови для належного та ефективного функціонування ринків небанківських фінансових послуг. Законопроект пропонує закріпити визначення споживача фінансових послуг і клієнта, принципи захисту прав споживачів фінансових послуг, ввести можливість ведення електронного документообігу між фінансовою установою та споживачем (за згодою), закріплює повноваження Нацкомфінпослуг, нормує заходи державного нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ.