Верховний Суд стає на сторону Фонду гарантування вкладів фізосіб в суперечці Нацбанку з тимчасовою адміністрацією банку «Фінансова ініціатива» за держоблігації та виплати за ними на 2,5 млрд грн. НБУ брав ОВДП в заставу під рефінансування, але забрав їх з порушеннями. Верховний Суд вже вирішив стягнути з НБУ майже 1 млрд грн, але регулятор не хоче платити.

Програш НБУ на всіх фронтах

Національний банк почав у Верховному Суді програвати Фонду гарантування вкладів фізосіб суперечки за списані у неплатоспроможного банку «Фінансова ініціатива» держоблігації внутрішньої держпозики на загальну суму 2,5 млрд грн. Верховний Суд 12 березня і 16 квітня став на бік ФГВФО і дозволив стягнути з НБУ сумарно 976 млн грн на користь банку «Фінансова ініціатива», який вже три роки перебуває під управлінням тимчасового адміністратора.Ця сума складається з отриманого Нацбанком купонного доходу за двома серіями ОВДП, сум від їх погашення, а також прав на ще непогашені облігації (докладніше див. таблицю). Держпапери надавалися банком «Фінансова ініціатива» в забезпечення кредитів рефінансування НБУ ще в період «звичайної» роботи. Після того як банк в червні 2015 року став неплатоспроможним і перестав гасити кредити, НБУ звернув стягнення на цінні папери в рахунок погашення боргу.

Тимчасовий адміністратор не погодився з тим, як НБУ провів ці операції, і пішов до суду. Адміністратор виявив, що стягнення пройшло з порушенням пункту 2.2.4 договору застави. НБУ повинен був продати ці папери третім особам. І тільки в разі провалу торгів НБУ отримав би право придбати їх у власність за справедливою вартістю. Але, як з’ясував суд, НБУ не розсилав торговцям аукціонні пропозиції щодо купівлі ОВДП, а відразу забрав їх собі.

Як повідомляв FinClub, ФГВФО в 2016 році виграв в суді першої інстанції всі шість суперечок за облігаціями внутрішньої держпозики на суму 2,5 млрд грн. Але НБУ не погоджувався з рішеннями Госпсуду Києва і оспорював їх в апеляції. Дві справи вже розглянуті Верховним Судом, а ще дві справи будуть вивчені через тиждень. Суд, розглянувши в березні-квітні дві касаційні скарги НБУ, задовольнив їх лише в частині відсутності у НБУ необхідності платити 3% річних на виплачені кошти та інфляційні втрати. Це дозволило НБУ заощадити 5,925 млн грн.

Поза цим рішення судів попередніх інстанцій були залишені в силі. Таким чином, суд підтвердив необхідність стягнення з НБУ 976 млн грн з 2,503 млрд грн. На 15 травня у Верховному Суді заплановані слухання за двома справами на загальну суму 1,279 млрд грн.

Спірні відносини

Верховний Суд вже виніс рішення про стягнення коштів, але Нацбанк не поспішає їх виконувати. Як повідомили FinClub в Фонді гарантування, до початку травня їм поки не вдалося отримати від Нацбанку 976 млн грн на користь банку «Фінансова ініціатива». У прес-службі НБУ повідомили FinClub, що зараз вони вживають заходів щодо перегляду та оскарження цих судових рішень.

У НБУ не уточнили, яким чином планують оскаржити постанови Верховного Суду, який знаходиться на «вершині» судової системи. Можливо, йдеться про оскарження відкритих 15 січня (№ 55531552, 55531710, 55531838, 55531924, 55532041) і 16 лютого (№ 55818076) шести виконавчих проваджень про примусове стягнення коштів на користь банку «Фінансова ініціатива». Нацбанку вже вдалося в судовому порядку зупинити п’ять з них. Регулятор може клопотати перед судом про відстрочення виконання судового рішення з паралельною активізацією дій щодо скасування заборони і переведення банку в процедуру ліквідації, вважає старший юрист Evris Максим Заміховський.

Якщо Нацбанк все-таки поверне 2,5 млрд грн грошима і непогашеними ще ОВДП, то невідомо, як вчинить тимчасовий адміністратор. Або ці кошти він відразу ж перерахує в рахунок сплати боргу банку «Фінансова ініціатива» з рефінансування НБУ (загальний борг – 9,7 млрд грн), або направить гроші на задоволення вимог інших кредиторів банку.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз упевнений, що НБУ доведеться виконати рішення суду. «З огляду на те, що постанови Верховного Суду про стягнення на користь банку «Фінансова ініціатива» купонного доходу і доходу від погашення цінних паперів самі по собі є остаточними рішеннями, вони подальшому оскарженню і перегляду не підлягають», – говорить юрист. Він вважає текст постанов Верховного Суду цілком виправданим.

Старший юрист Evris Максим Заміховський каже, що ухвалення таких рішень Верховного Суду стало можливим завдяки постанові Вищого адміністративного суду від 12.07.2016 по справі № 826/18784/15. Тоді суд визнав незаконним рішення НБУ про переведення ОВДП у власність регулятора і зобов’язав повернути облігації їх власнику.

«Саме остаточне рішення ВАСУ дозволило і дало підстави ПАТ «Банк “Фінансова ініціатива”» пред’явити позов до НБУ з вимогою відшкодувати вартість погашених облігацій і завданих збитків», – зазначає Максим Заміховський.

Негативні для НБУ рішення він пояснює «прорахунками при зверненні стягнення на облігації, які були предметом застави і забезпечували повернення наданих кредитів». «Склалася парадоксальна ситуація, коли кредитор зобов’язаний виплатити своєму боржникові порядку 900 млн грн, хоча борг банку перед НБУ залишається непогашеним. А з урахуванням роботи в ПАТ «КБ “Фінансова ініціатива”» тимчасової адміністрації та чинної судової заборони на перехід в стадію ліквідації, непогашеними борги банку перед НБУ будуть ще довго. Ці рішення суду є прикладом того, як формально законні рішення судів не є справедливими».

Віктор Мороз звернув увагу на позицію суду в частині відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення. Суд дійшов висновку, що стягнення збитків не дозволяє застосовувати передбачені ст. 625 Цивільного кодексу захисні механізми і стягувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки в даному випадку йдеться не про грошові зобов’язання, а про деліктні (що походять від заподіяння шкоди).

«Така позиція досить суперечлива і неодноразово була предметом суперечок вищих судів, що діяли до Верховного Суду (проведено реформу Верховного Суду. – Ред.). Існувала позиція вищих судів про те, що невиконання рішення суду про стягнення збитків або збитків дозволяє стягувати 3% річних та інфляційні втрати. Однак тепер при стягненні збитків можна буде стягнути лише розмір збитків. А інфляційні втрати та 3% річних доведеться розраховувати і обґрунтовувати як упущену вигоду», – впевнений Віктор Мороз.

finclub.net