У судах не зменшується кількість позовів, поданих українським бізнесом на дії податкових органів, відзначають опитані агентством «Інтерфакс-Україна» юристи.

Керівник податкової практики юридичної фірми Evris Андрій Реун зазначив, що якщо податкові донарахування значні, то реальний бізнес, як правило, завжди подає позови про скасування таких донарахувань, а рішення відмовитися від оскарження податкових донарахувань у суді зазвичай приймається в разі, якщо такі донарахування справді обгрунтовані та/або якщо витрати на судове оскарження та адміністрування процесу оскарження можна порівняти з такими донарахуваннями.

«Як мінімум, подача позову може відстрочити дату сплати донарахованих податків і штрафів зі сплатою пені за період судового оскарження або зменшити їх суму. Як максимум, при незаконних донарахуваннях суди їх скасовують. З нашої практики: за останній рік більше 90% податкових перевірок закінчилися судами; у більшості випадків платники податків отримали перемогу в судах», – сказав він.

При цьому юрист зазначив, що «певна частка також припадає на позови про оскарження наказів про проведення податкових перевірок, а також позови про скасування індивідуальних податкових консультацій, але кількість таких позовів істотно менша, ніж позовів про скасування податкових донарахувань».

За оцінкою А.Реуна, кількість позовів бізнесу до податкових органів залишається відносно стабільною. «Якщо не брати до уваги позови щодо заблокованих податкових накладних, ми не бачимо тенденції до збільшення кількості судових спорів з податковими органами, оскільки і раніше великий бізнес, як правило, подавав до суду після кожної податкової перевірки», – сказав він.

Коментуючи новації в судовій практиці за позовами до податкових органів, що виникли в зв’язку зі вступом в силу нових процесуальних кодексів, А.Реун зазначив, що «новий Верховний суд, схоже, взяв курс на фіскальне тлумачення податкового законодавства і поповнення бюджету», зайнявши досить жорстку позицію щодо донарахувань за операціями платників податків з контрагентами, засновники/директори яких були звинувачені у фіктивному підприємництві.

«В подальшому, ці позиції дещо пом’якшили, однак, єдиної судової практики з цього питання все ще немає. Жорстка фіскальна позиція Верховного суду з питань касової дисципліни, пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, акцизного податку з роздрібного продажу нафтопродуктів також демонструє схильність Верховного суду більше займати позицію держави, ніж позицію платників податків», – сказав він, підкресливши, проте, що «не все погано».

«Платники податків продовжують перемагати у податкових спорах. Разом з тим, єдності судової практики і повсюдного застосування судами правила про вирішенні податкових спорів на користь платника податків при можливості множинного тлумачення податкового законодавства поки що не спостерігається», – резюмував свою практику юрист.

У свою чергу, директор з правового забезпечення, головний юрисконсульт Смарт-Холдингу Лада Кондуфорова підтверджує, що бізнесу досить часто доводиться звертатися до судів з позовами на податкові органи.

«Тенденція, як і раніше, зберігається: фіскальні органи формально підходять до процесів перевірок, орієнтуючись на внутрішні методології, не аналізуючи фактичну діяльність підприємств, продовжують визнавати угоди між суб’єктами господарювання недійсними базуючись не на встановленому законом порядку, а виключно на власний розсуд, що, в свою чергу, стає підставою для прийняття фіскальними органами незаконних податкових повідомлень-рішень», – сказала вона.

Коментуючи новації судової практики з податкових спорів, Л.Кондуфорова зазначила, що як і раніше при розгляді судових суперечок з фіскальними органами судді часто порушують принципи рівності сторін, їх змагальності.

«Як правило, в самому процесі судді більш поблажливі до представників фіскальних органів і залишають поза увагою їх процесуальні порушення. Суди продовжують порушувати розумні терміни розгляду позовних проваджень, особливо в апеляційних і касаційних інстанціях», – сказала вона, підкресливши, що «нові процесуальні кодекси відчутно не позначилися на судових процесах, оскільки суди не встигли перелаштуватися відповідно до тих нововведень, які законодавець спробував запровадити».

Разом з тим, коментуючи ситуацію з подачею скарг бізнесу на незаконні дії правоохоронних органів, Л.Кондуфорова зазначила, що в цій сфері ситуація, як і з адміністративними виробництвами, за останні кілька років погіршилася.

«Скарги подаються часто, але скоріше для «галочки», оскільки якщо в адміністративному процесі є шанс на отримання позитивного рішення проти фіскальних органів, то шанси отримання позитивного рішення по скарзі на незаконні дії правоохоронних органів майже нульові», – сказала вона.

За словами юриста, «суди катастрофічно не встигають розглядати такі скарги у строки, визначені кримінальним процесуальним кодексом, а розглянувши ці скарги, відмовляють, оскільки часто незаконні дії правоохоронних органів раніше були санкціоновані рішеннями цих же судів».