4 січня 2019 року Національний банк оприлюднив пакет нормативно-правових актів, які є обов’язковою умовою повноцінного функціонування нового Закону України «Про валюту та валютні операції». Яких змін слід очікувати у зв’язку із лібералізацію валютного законодавства України? Які ключові обмеження залишаються в дії?

Валютне законодавство України давно потребувало змін. Базуючись на застарілому Декреті 1993 року і незліченних нормативних актах Національного банку України, воно нагадувало неповороткого монстра, який тільки заважав бізнесу розвиватися. Додатково, ситуацію погіршували тимчасові постанови НБУ, покликані врегулювати фінансову кризу 2014 року. Ці постанови суттєво обмежували права суб’єктів валютних операцій.

Втім, 2018 рік ознаменувався зміною парадигми і прийняттям повністю нового регулювання у сфері валютних взаємовідносин. Продовжуючи ідеї, закладені в новому Законі України «Про валюту і валютні операції», НБУ представив проекти нових регулятивних актів, які набудуть чинності з 07 лютого 2019 року.

Серед змін, які слід очікувати:

  • збільшення граничного строку здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – з 180 до 365 днів;
  • скасування валютного нагляду за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
  • дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;
  • скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції – їх замінить система електронних лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
  • скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
  • скасування обмежень на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
  • вільне здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
  • скасування реєстрації зовнішніх запозичень;
  • оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами;
  • збільшення ліміту на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
  • дозвіл на здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют.

На жаль, інші валютні обмеження все ще залишаються в силі. Такий крок пояснюється необхідністю стабілізації фінансового ринку Національним банком.

Звісно, для повноцінного перезапуску інвестиційного ландшафту в Україні бажано скасувати всі існуючі валютні обмеження і перестати стримувати вільний рух капіталу. Втім, є сподівання, що завдяки лібералізації політики НБУ, цього вдасться досягти вже наприкінці 2019 року.

Сергій Паперникпартнер, керівник банківської та фінансової практики, спеціально для видання The Ukrainian Journal of Business Law