Корпоративні договори навряд чи стануть механізмом приховування бенефіціарних власників товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) через ризики та правову невизначеність. Таку думку висловили експерти, опитані агентством «Інтерфакс-Україна», коментуючи положення законів про корпоративні договори і закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Партнер адвокатської компанії ПРАЙМ K. A. C. Group Тетяна Кузьмич зазначає, що «інститут корпоративного договору дозволить реальним власникам бізнесу, як і раніше, залишатися не публічними на законній підставі».

«Ухвалений ще в 2014 році закон, що вимагає розкриття кінцевих бенефіціарних власників у державному реєстрі, власники спочатку в більшості своїй дружно ігнорували. Передача даних з українського реєстру в Глобальний реєстр бенефіціарних власників компаній в рамках ОЕСР посприяла процесу перегляду підходів у цьому питанні. А впроваджені минулого року норми фінансового моніторингу, які блокують транзакції на рахунках в разі нерозкриття інформації, поставили перед фактом», – сказала вона.

Юрист звернула увагу, що «кожен власник вибирав власний унікальний шлях». «Не таємниця, що в реєстрах досі часто відсутні дані, частки роздроблені за кількістю учасників до порогового показника, що бізнес, як і раніше, оформлений на номіналів: наближених довірених фізосіб, офшорні юрисдикції або на українські компанії з ланцюжком материнських засновників. Таке закріплення, щоправда, містить ризики людського чинника», – сказала вона.

Водночас Т.Кузьмич наголосила, що новий закон про ТОВ дає рішення, надаючи у вигляді інструмента корпоративний договір, захищений таємницею розкриття.

З нею згоден керівник практики корпоративного права та M&A юрфірми Evris Сергій Бенедисюк.

«Закон про ТОВ у частині, яка стосується корпоративних договорів, дійсно має свої недоліки, пов’язані, насамперед, із закритістю корпоративного договору, з невизначеним переліком потенційних сторін корпоративних договорів, а також наслідків для третіх осіб у разі укладання угод, які суперечать корпоративному договору. Ми не можемо виключити теоретичну можливість використання корпоративних договорів для приховування бенефіціарних власників компаній», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».

Водночас юрист задається питанням, наскільки ефективним буде такий механізм приховування, адже “на відміну від корпоративних договорів в Україні, трастові декларації в іноземних юрисдикціях використовуються у зв’язці із секретарськими компаніями, які відповідають за ведення реєстру акціонерів компанії та мають високий рівень довіри”.

«Інша ситуація в Україні, де зміна учасників ТОВ може бути здійснена широким колом суб’єктів, наділених повноваженнями здійснювати функції у сфері державної реєстрації, які проведуть зміну учасників незалежно від наявності корпоративного договору (про який вони не знають і не повинні знати), якщо учасник ТОВ виявить бажання здійснити відчуження своєї частки третій особі», – сказав він, наголосивши, що «бенефіціар може звернутися за захистом своїх прав в українські суди, але процес повернення йому частки в ТОВ може затягтися на роки, якщо буде мати місце низка наступних перепродажів і новий власник буде доводити свою сумлінність».

Юрист також відзначив відсутність впевненості бенефіціарного власника щодо ефективного захисту за корпоративним договором у судовій системі.

«Ми однозначно проти виникнення додаткових інструментів приховування бенефіціарного власника, і вважаємо доцільним усунення додаткових інструментів із закону про ТОВ, які можуть цьому сприяти. Однак навіть якщо до набуття чинності закону про ТОВ відповідні положення не будуть доопрацьовані, ми сподіваємося, що масового приховування бенефіціарів за допомогою корпоративних договорів не відбудеться», – сказав він.

У свою чергу, директор із корпоративних прав і управління «Смарт-Холдингу» Андрій Натрус вважає, що використання корпоративних договорів як механізму приховування бенефіціарних власників ТОВ малоймовірно через низку ризиків, які несе такий договір.

Прогноз експерта грунтується на тому, що, на його думку формулювання закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо регулювання договором зобов’язань перед третіми особами, які не є учасниками товариства, розмиті, що створює правову невизначеність.

«У майбутньому це призведе до неоднозначної судової практики і законодавець, найімовірніше, буде змушений врегулювати це питання шляхом внесення до закону уточнюючих формулювань», – сказав він.

Крім того, А.Натрус зазначив, що корпоративний договір «не буде ефективним механізмом захисту бенефіціара від відчуження номінальним учасником частки у товаристві на користь інших третіх осіб через складність визнання нікчемності договору про відчуження частки».

«Через конфіденційність корпоративного договору та відсутність зобов’язання щодо розкриття інформації про укладення такого договору буде дуже складно довести, що сторона, що виступає покупцем частки в товаристві, знала або могла знати, що відчуження частки відбувається у порушення положень корпоративного договору. Теоретично бенефіціар матиме можливість вимагати у судовому порядку від номінального учасника компенсації збитків, але ця компенсація може бути несумісна з втратою прав на частку в товаристві», – сказав він.

За оцінкою експерта, в Україні ще досить слабка правова база для застосування корпоративних договорів, «на відміну від деяких європейських країн, де історія застосування таких договорів обчислюється десятиліттями», що в цілому загрожує низькою ефективністю захисту своїх прав бенефіціарами при використання корпоративного договору з українського права.

«Найімовірніше, подібні схеми застосовуватимуть державні чиновники, оскільки в традиційних офшорних зонах посилилися вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів, а в деяких випадках закордонні юристи банально відмовляють у наданні цій категорії клієнтів сервісу номінального володіння через їх державну службу. Тому держчиновники змушені шукати всередині України нові інструменти захисту своїх прав на активи без розкриття інформації», – прогнозує експерт.

Він також зазначає, що «в ситуації, коли законодавець бездумно або, що більш ймовірно, свідомо закладає в законодавство неоднозначне трактування застосування на практиці окремих положень в інтересах окремих категорій громадян, складно придумати ефективний механізм протидії створенню схем приховування інформації».

Як повідомлялося, 23 березня 2017 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №4470 від 19 квітня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», спрямований на підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (АТ) та товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

6 лютого Верховна Рада підтримала у повторному другому читанні і в цілому закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а 20 лютого голова парламенту Андрій Парубій підписав і направив Президенту на підпис.

Обидва закони підписані Президентом України.