У нового Парламенту IX скликання багато справ попереду, тому на початку своєї діяльності він може задати правильний імпульс для подальшого економічного розвитку країни.

Законопроєкти про концесії, про перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, та про ринок землі, повинні стати основою для подальшої гармонізації законодавства.

Своєю думкою щодо переваг зазначених нововведень над існуючими законами поділився старший юрист Дмитро Гронь, спеціально для Інтерфакс-Україна.

Дмитро нагадав, що законопроєкт про концесії було прийнято в першому читанні ще у 2018 році й він потребує подальшого розгляду вже новим парламентом.

Головною перевагою законопроєкту над чинним порядком є ​​те, що ініціатором підготовки пропозицій щодо концесії можуть бути не тільки органи виконавчої влади або державні підприємства, але й інвестори (як резиденти, так і нерезиденти). Таким чином, інвестори зможуть самі пропонувати вкладення коштів в об’єкти, які їх цікавлять.

При цьому, на думку Дмитра:

Цікавою для залучення інвестицій є можливість трансформації договору оренди в концесійний договір, з конкретно передбаченими для цього умовами.

Коментуючи значення змін у законодавстві щодо переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, він зазначив, що з прийняттям нового закону «Про приватизацію» обсяги продажів об’єктів приватизації не показали очікуваних показників.

Серед іншого, це обумовлено тим, що в чинній редакції закону «Про перелік об’єктів, які не підлягають приватизації» є значна кількість цікавих для інвесторів об’єктів, які більш цікаві інвесторам, ніж інші. Законопроєкт, зареєстрований в парламенті, пропонує скоротити перелік до мінімуму дійсно важливих для держави об’єктів і таким чином підвищити інтерес до приватизаційних процесів в Україні.

Він також вважає, що, виходячи з міжнародних зобов’язань України і прогнозованого позитивного економічного ефекту від залучення інвестицій, скасування мораторію на відчуження сільгоспземель є одним з найбільш актуальних питань для нового парламенту.

У результаті відкриття ринку землі фермери отримають право передачі земельних ділянок в заставу для отримання кредитування, а також можливість продажу ділянок за істотно більш вигідною ціною.

Крім того, за скасування мораторію виступають власники великих агрохолдингів, для яких необхідність постійного укладення безлічі договорів оренди, їх моніторингу та переукладання, призводить до неможливості прогнозування бізнесу, загрозу рейдерства, і збільшення витрат компаній.

Разом з тим, на думку юриста, відкриття ринку землі має здійснюватися поетапно, із вживанням превентивних заходів для недопущення продажу земель нижче їхньої справедливої ​​вартості, неконтрольованого перерозподілу ринку землі та правової невизначеності.

Саме ці три закони повинні стати основою для подальшої гармонізації законодавства.