Попередній місяць відзначився низкою законодавчих ініціатив, серед яких потрібно відзначити й запровадження нового пруденційного нормативу для українських банків – коефіцієнт покриття ліквідністю або LCR (Liquidity Coverage Ratio). Введення такого нормативу дозволить убезпечити банки від короткострокових шоків ліквідності та забезпечить фінансову стабільність в країні.

Як впровадження цього нормативу може вплинути на інвестиційну привабливість банківської системи, розповідає Сергій Паперник, керівник практики банківського та фінансового права та напрямку FinTech ЮФ Evris, для видання  The Ukrainian Journal of Business Law.

15 лютого 2018 року Національний банк України затвердив нову пруденційну вимогу для українських банків, тобто коефіцієнт покриття ліквідності (LCR), у межах застосування Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

Фактично LCR стосується високоліквідних активів, які фінансові установи тримають для виконання короткострокових зобов’язань. Цей коефіцієнт є загальним стрес-тестом, який має на меті спрогнозувати загальносвітові потрясіння. Коефіцієнт покриття ліквідності призначений для забезпечення того, щоб фінансові установи (тобто банки) мали необхідні активи під рукою, щоб перечекати короткострокову дестабілізацію ліквідності. LCR є важливою частиною Базельських угод, а саме Базель III, які Україна впроваджує крок за кроком.

Відповідність коефіцієнту підтверджує, що банк має достатню ліквідність для виконання зобов’язань протягом 30-денного кризового періоду. Відповідно до стандартів ЄС, значення LCR для банків встановлюється на 100%.

Період, необхідний для досягнення вказаного значення банками, буде визначений НБУ згідно з результатами пробних розрахунків.

LCR буде розраховуватися з 1 червня 2018 року на пробній основі, відтоді відповідність LCR стане обов’язковою для банків. Окрім LCR, слід застосовувати коефіцієнт швидкої ліквідності (N4), коефіцієнт поточної ліквідності (N5) та коефіцієнт короткострокової ліквідності (N6) протягом певного періоду, але потім вони будуть замінені.

Безсумнівно, новий підхід банківського регулювання є великим кроком наближення до європейських та світових стандартів. Одночасно з новою політикою оцінки ризиків, LCR дозволить українським банкам стати більш прозорими та більш привабливими для іноземних інвесторів та міжнародних фінансових установ.

Безумовно, багато нормативно-правових актів та навіть законів НБУ повинні бути узгоджені з новими вимогами коефіцієнтів. Наприклад, законодавчі акти можуть передбачати певні стимули для поточних коефіцієнтів ліквідності комерційних банків у певних ситуаціях. У зв’язку з цим може постати питання про те, яким чином банки можуть використовувати поточні стимули для коефіцієнтів ліквідності (N4, N5, N6) і, в той же час, не порушувати вимоги LCR.