Про юридичні та податкові аспекти інвестування в Україну, про існуючі перешкоди та шляхи їх подолання – у статті керуючого партнера Андрія Довбенка спеціально для Business Ukraine.

Інвестиції в Україну. Юридичні та податкові поради для потенційних іноземних інвесторів

Україна хоч і повільно, але впевнено піднімається у щорічному рейтингу «Легкість ведення бізнесу», однак, українське право, що регулює діяльність суб’єктів економічної діяльності, залишається дуже негнучким. Перш ніж почати реалізацію будь-яких інвестиційних планів в Україні, варто знайти відповіді на низку питань юридичного характеру.

Протягом останніх років Україна прийняла низку нових законодавчих актів стосовно ведення бізнесу. Проте у більшості випадків ці закони ще не набрали чинності. Інші ж залишаються не перевіреними на практиці. З огляду на ці факти, потенційні інвестори можуть розглянути можливість створення спільного підприємства, що зареєстроване в іншій юрисдикції та функціонує як холдингова компанія-нерезидент. Таким чином,  ви зможете структурувати необхідну документацію та угоди на такому рівні, щоб акціонерна угода або опціонні угоди могли укладатися та регулюватися законодавством юрисдикції, де такі угоди вже були перевірені судами.

За останні кілька років підвищилися граничні суми придбання, які потребують отримання дозволу від Антимонопольного комітету України (АМКУ), проте вони залишаються відносно низькими порівняно з більшістю юрисдикцій. Навіть у випадках, коли заплановане придбання являє собою лише невеликий або середній бізнес, вам все одно потрібно перевірити, чи не вимагається отримання дозволу від AMКУ.

Не завжди легко довести відповідальність місцевого керівництва, органи управління, навіть у випадках вчинення ним неправомірних дій, через що складно отримати відшкодування збитків. Досить часто буде корисно включити у ваш статут положення, що обмежують можливість директорів місцевих відділень діяти за певних обставин. Це може стосуватися таких важливих питань, як розпорядження ключовими активами або перевищення певних граничних сум при здійсненні операцій, а також переплат понад встановлену суму. Наприклад, ви можете встановити вимоги щодо попереднього схвалення зборами акціонерів або запровадити  політику підписання документів двома особами. Ці обмеження також повинні бути зафіксовані в Реєстрі компаній та банківських документах.

Інвесторам потрібно взяти до уваги, що Національний банк України ввів ряд спеціальних обмежень на здійснення платежів з України. Такі обмеження можуть вплинути на перебіг виведення з країни інвестованої суми або доходів від будь-яких інвестицій. Зокрема, ці обмеження стосуються виплати дивідендів за певні періоди, а також дострокового погашення кредитів нерезидентам.

Зважаючи на всі ці аспекти, під час ведення бізнесу в Україні інвесторам потрібно зважати на такі п’ять моментів. Найбільш пріоритетним питанням є податкове середовище. В Україні сплачуються сім загальнодержавних податків, а також два місцеві податки й два обов’язкові місцеві збори. Основними податками, що сплачуються українськими підприємствами, є податок на прибуток підприємств (18%), податок на додану вартість (20%) та податки на фонд заробітної плати: податок на доходи фізичних осіб (18%), єдиний соціальний внесок (22%) і військовий податок (1,5 %). Для підприємств з видобутку нафти й газу, корисних копалин, виробництва тютюнових виробів, алкогольних напоїв та автодилерів рентна плата та акцизний податок також складуть суттєву частину податкових витрат.

Ключове значення має вибір правильної форми присутності бізнесу та системи оподаткування. Залежно від сфери вашого бізнесу, правильний вибір дозволить вам зменшити податкове навантаження. Наприклад, постійні представництва, що працюють у сфері послуг, можуть визначати розмір податку на прибуток на основі простого методу оподаткування за фіксованою ставкою у розмірі 30% від прибутку. Сільськогосподарські компанії можуть обрати спрощену систему оподаткування, замінивши податок на прибуток підприємств єдиним податком на основі вартості землі, яка використовується для сільськогосподарського виробництва, незалежно від доходів, отриманих від продажу сільськогосподарської продукції.

Вибір юрисдикції материнської компанії, фінансових компаній та/або компаній з ліцензування також варто обміркувати. В Україні сплачується податок на виведений капітал у розмірі 15% при розподілі дивідендів, сплаті відсотків або роялті та з деяких інших видів доходів іноземних отримувачів. Податок на виведений капітал може бути значно зменшений або навіть усунений на основі понад 70 угод про уникнення подвійного оподаткування, стороною яких є Україна. Правильний вибір юрисдикції для материнської компанії, фінансових компаній, компаній з ліцензування є важливим для забезпечення ефективного оподаткування міжнародної бізнес-структури.

Податкові пільги та зменшені податкові ставки є ще однією надзвичайно важливою темою. Українське податкове законодавство передбачає значні податкові пільги для великих інфраструктурних проектів, пов’язаних з міжурядовими угодами. У деяких випадках український парламент прийняв закони про надання податкових пільг для окремих інфраструктурних проектів, включаючи повне звільнення від сплати податку на прибутки підприємств та ПДВ. Можна виключити ставку податку на виведений капітал на відсотки, що нараховуються на фінансування від іноземних кредиторів, які залучили фінансування на іноземних фондових біржах, або зменшити його до 5%. Стосовно спеціальних ставок ПДВ, знижена ставка в розмірі 7% застосовується до імпорту та продажу фармацевтичних і медичних виробів. Постачання програмного забезпечення звільняється від ПДВ до 2023 року. Виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають встановленим вимогам, мають право на субсидії з ПДВ. Акцизний податок не застосовується до постачання електроенергії, отриманої з відновлюваних джерел.

Зрештою, обов’язково слід враховувати правила трансфертного ціноутворення. Операції з іноземними партнерами можуть призвести до виникнення  трансфертного ціноутворення. Українські правила трансфертного ціноутворення, як правило, відповідають керівним принципам ОЕСР та вимагають, щоб ціни у контрольованих операціях визначалися за принципом «витягнутої руки». Україна встановлює відносно низькі граничні суми для застосування правил трансфертного ціноутворення. Наприклад, якщо річний обсяг продажів досягне 4 млн євро, або якщо угоди з певними іноземними партнерами досягають або перевищують 285 тис. євро протягом конкретного року, кожна з них може вважатися контрольованою операцією в розумінні українських правил трансфертного ціноутворення. Операції, що відповідають цим граничним значенням, кваліфікуються як контрольовані операції, якщо іноземний партнер української компанії є пов’язаною особою, компанією, що зареєстрована в юрисдикції з низьким рівнем податків, та/або певною юридичною особою, зазначеною у відповідному переліку українського уряду. Порогове значення в розмірі 285 000 євро також застосовується до операцій з постійними представництвами іноземних компаній в Україні. Україна ще не запровадила зобов’язання щодо надання звітної інформації між країнами, але щодо контрольованих операцій українські підприємства повинні підготувати відповідні документи з трансферного ціноутворення, а також подавати щорічні звіти про трансфертне ціноутворення.

Кожному відповідальному інвестору слід звернути увагу на всі зазначені вище питання, перш ніж виходити на український ринок. Проте, варто зауважити, що з економічної та законодавчої точки зору ніколи ще не було кращого часу для здійснення інвестицій в Україні.