У травні на березі Мертвого моря, в Йорданії, пройшло щорічне засідання та діловий форум Європейського банку реконструкції та розвитку. Міжнародна організація, яка фінансує і підтримує ініціативи в країнах, що розвиваються, в тому числі і в Україні, щороку збирає такі зустрічі з метою обговорення проблематики і перспективи молодих демократій. Цього року тема фінансових технологій була однією з найбільш популярних і цікавих. Послухавши про досвід інших країн, вдалося провести цікаві паралелі.

Віце-президент найбільшої китайської технологічної компанії Tencent розповів, що в Китаї все платежі – від покупки в супермаркеті до пожертви вуличному музиканту – проводяться через мобільні телефони за допомогою QR-кодів. Важливо відзначити, що більшість таких операцій доступні тільки клієнтам AliPay, UnionPay та інших китайських систем. У Китаї навіть у дуже віддалених селах без телефону неможливо нічого зробити – в країні 753 мільйони користувачів мобільного інтернету, що дає доступ до фінансів найширшому колу суспільства. І це при тому, що Facebook, Youtube, Google, Twitter, WhatsApp та інші західні сервіси заборонені.

FinTech-рішення застосовуються не тільки в інноваційному середовищі, але також займають частину масового ринку. Наприклад, в тому ж Китаї більше двох тисяч років існує традиція на Новий рік дарувати червоні конверти з грошима друзям і рідним. Кілька років тому WeChat влаштували кампанію «Червоний конверт», і мільйони людей змогли відправити електронні гроші замість готівки. За рік більше 400 мільйонів користувачів індивідуально і в групових чатах відправили грошових переказів на 32 млрд юанів. Тим часом в Україні, в будь-якому місті-мільйоннику, можна провести півдня у пошуках працюючого банкомату, оскільки картою розплатитися просто немає можливості. Що вже говорити про QR-коди?!

Цікавим досвідом поділився міністр фінансів Литви – вони створили на державному рівні безпечну систему FinTech без банків. Центральний банк країни дозволив небанківським компаніям проводити операції з грошима ЦБ. Йдеться про платформізацію економіки, коли з’являються онлайн-платформи, які заміняють цілі традиційні індустрії і створюють нові. Це свідчить про те, що потрібно створювати на державному, законодавчому рівні цілісні підходи до доступу до фінансів і захист персональних даних.

Однак, не зважаючи на технологічні зрушення у даному напрямку, законодавча складова напряму FinTech потребує самостійного контролю. Компанії повинні самі просувати законодавчі ініціативи в своїй галузі, тому що лише вони знають ринок і правила роботи. В обговореннях FinTech зазвичай мова йде про кінцевого споживача, але є важливий момент для держав: якщо країна хоче розвиватися швидше, потрібно створювати альтернативні банкам системи, менш зарегульовані і більш інноваційні. У питанні управління банківською системою з появою фінансових технологій на державному рівні важливо придбати навик управління хаосом.

Швидкість, безпека, простота – такі принципи успішних FinTech-рішень називає екс-глава ЄБРР в Україні Андре Куусвек. Вони ж повинні лежати в основі державної політики щодо нових технологій. З чим, відверто кажучи, у нас проблеми. У кращому випадку держава просто ігнорує технології: наприклад, Нацбанк наполегливо відмовляється давати якісь визначення криптовалют і виявляти чітку позицію з питання їх обміну та інших операцій. З одного боку, це гальмує цивілізований розвиток кріптобізнесу, з іншого – дозволено все те, що не заборонено.

Ще одна поширена державна тактика: заборонити і придушити все нове і незрозуміле. Однак FinTech у тому числі успішно долає будь-які заборони, вигадуючи все нові і нові обходи будь-яких обмежень.

Сучасний топ-менеджмент розуміє, що FinTech – це не просто співзвуччя букв, він стимулює розвиток галузі, підстьобує впровадження інновацій. Нові технології – це не ворог, а можливість змінюватися назустріч клієнту.

Що ж стосується питання регулювання криптовалют, смарт-контрактів та інших проявів FinTech, то безумовно необхідно розробляти спільні, прозорі і зрозумілі правила гри для всіх. Очевидно також і те, що інструменти регулювання повинні змінюватися разом з усією індустрією, бути гнучкими і сучасними. Адже дивно намагатися управляти безпілотним автомобілем за допомогою віжків, чи не так?

 

 

Андрій Довбенко, керуючий партнер, спеціально для censor.net.ua