Проект Кодексу України про процедури банкрутства регламентує інноваційні процедури списання боргу фізичним особам. Зокрема, сама процедура спроектована як пільгова можливість для боржника пройти передбачені законом процедури і не тільки відновити платоспроможність, але й зберегти репутацію сумлінного позичальника.

Про нові механізми, що регулюють банкрутство фізичних осіб, розповідає старший юрист EVRIS Сергій Донков спеціально для видання «Юридична практика».

Списати під диктовку

Проект Кодексу України з процедур банкрутства регламентує інноваційні процедури списання боргів фізичним особам

 До розвитку в Україні інституту банкрутства фізичних осіб в експертних колах підхід досить неоднозначний. Проте парламенту протягом останніх кількох років пропонувалося виокремити цей інститут на законодавчому рівні. Зокрема, мова йде про законопроекти «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом» (рег. № 2353а), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання процедури банкрутства фізичної особи з метою забезпечення економічної та соціальної стабільності суспільства» (рег. № 2714) тощо. Ще один законопроект, спрямований на повноцінне запровадження інституту відновлення платоспроможності фізичної особи, було подано на розгляд парламенту групою народних депутатів наприкінці лютого цього року. Йдеться про проект Кодексу України про процедури банкрутства (рег. № 8060) (Кодекс).

У минулому номері «Юридичної практики» ми вже розповідали про першу книгу Кодексу, в якій фактично чинний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» викладено в новій редакції.

Друга книга проекту «Відновлення платоспроможності фізичної особи» передбачає абсолютно нові механізми, що регулюють банкрутство фізичних осіб.

«Запропоновані в другому томі проекту Кодексу з процедур банкрутства правові механізми врегулювання боргових проблем неплатоспроможних громадян не тільки своєчасні, але й необхідні для економіки України. Інститут банкрутства фізичних осіб з’явився набагато раніше, ніж інститут корпоративного банкрутства. Основні принципи правової системи відносин між кредиторами і боржниками, не здатними розрахуватися за боргами, були розроблені ще в давньоримському праві. Людство в усі часи дуже суворо ставилося до боржників, які не могли виконати свої зобов’язання. Неплатоспроможність розцінювалася як порушення громадського порядку і прирівнювалася до злочину. До боржників застосовували тортури, їх віддавали в рабство, ставили позначку про безчестя», – розповідає Сергій Донков, старший юрист ЮФ EVRIS.

Він також зазначає, що вітчизняні законодавці імплементували у правову систему України найгуманніші і найбільш прогресивні юридичні механізми вирішення проблем неплатоспроможності, що застосовуються у світовій практиці. Зокрема, при розробці законопроекту були враховані рекомендації Світового банку. У проекті Кодексу передбачено можливість досудового врегулювання взаємовідносин між кредиторами і боржниками, запропоновані дві основні судові процедури: реструктуризація заборгованості і задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації майна боржників.

«Процедура банкрутства фізосіб спроектована як пільгова можливість для боржника пройти певні законом процедури і не тільки відновити платоспроможність, але і зберегти репутацію сумлінного позичальника», – розповідає юрист.

Відзначимо, що законопроектом запропоновано низку механізмів, спрямованих на запобігання зловживань з боку фізичних осіб. Як пояснює Владислав Філатов, партнер ЮК «Соколовський і Партнери», керівник практики антикризового управління активами і банкрутства, розроблені критерії чесності і сумлінності боржника, які перевіряються і встановлюються судом на стадії відкриття справи про банкрутство, в самому процесі розгляду справи і при прийнятті рішення про звільнення боржника від сплати боргів.

«У разі виявлення фактів і нечесних дій боржника по відношенню до кредиторів боржник не отримує позитивного ефекту від застосування до нього процедур банкрутства і не звільняється від сплати боргів», – підкреслює пан Філатов.

Зокрема, частина 4 статті 131 проекту передбачає випадки, коли суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство фізичної особи за результатами підготовчого засідання. Не може бути порушено провадження у справі про банкрутство, якщо боржник має непогашену судимість за економічні злочини, в тому числі пов’язані з банкрутством, або притягувався протягом попередніх трьох років до відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері економіки. Ще один фактор, який впливає на відмову у відкритті справи, – визнання фізичної особи банкрутом протягом попередніх п’яти років.

Окрім того, як зазначив Владислав Філатов, виключається можливість звільнення фізособи від своїх боргів після завершення судових процедур у справі про банкрутство у разі неподання необхідної для розгляду справи про банкрутство інформації або надання арбітражному керуючому неправдивої інформації; здійснення дій, спрямованих на приховування та/або знищення майна; ухилення або злісного невиконання погашення боргів; штучного створення боргу; надання пріоритету одному кредитору або кредиторам за рахунок інших кредиторів. Такі дії боржника можуть бути перевірені за трирічний період до подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

У законопроекті передбачена окрема стаття, що регламентує обмеження, які встановлюються щодо осіб, визнаних банкрутом раніше. Так, визначено, що протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за її заявою. Таке правило не стосується лише випадків, коли боржник ініціює спрощену процедуру реструктуризації боргів боржника.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора повторно в період дії п’ятирічного терміну після визнання боржника банкрутом, до такої фізичної особи не застосовуються норми, що регулюють звільнення від боргів. Проте це положення теж містить виключення – це правило не поширюється на фізичних осіб, які погасили всі борги повністю.

«Протягом п’яти років після визнання боржника банкрутом фізична особа не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно в заставу без зазначення цього факту», – регламентує стаття ще одне обмеження.

Такий самий термін – п’ять років – встановлений і в частині зобов’язання фізичних осіб вказувати цей факт при реєстрації як фізична особа – підприємець.

Ще одне істотне обмеження стосується заборони на незалежну професійну діяльність в якості адвокатів, приватних нотаріусів, арбітражних керуючих, приватних виконавців протягом п’яти років з моменту визнання фізичної особи банкрутом.

Повертаючись до реструктуризації боргів, зазначимо, що проект також встановлює ряд обмежень. Не підлягають реструктуризації борги зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування. Податковий борг, що виник за три роки до винесення рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, в процедурі реструктуризації боргів боржника визнається безнадійним і списується. І останнє, третє, обмеження, передбачене законопроектом, стосується заборгованості за кредитами, отриманими боржником на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, а також боргів, що виникли в результаті участі в азартних іграх, укладення парі і т.п.

«Після сумлінного виконання умов реструктуризації або після закінчення п’ятирічного реабілітаційного періоду після визнання банкрутом громадянин може звільнитися від боргів і повністю відновитися в правах», – резюмує Сергій Донков.

Ще один важливий аспект, на який звертають увагу автори законопроекту, – обов’язкова участь арбітражного керуючого у справах про банкрутство фізичних осіб. Про це йде мова у статті 123 Кодексу, яка передбачає, що арбітражний керуючий для виконання повноважень керуючого реструктуризацією призначається господарським судом із числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, місцезнаходження офісу яких знаходиться на території, що належить до юрисдикції відповідного господарського суду.

У той же час, як відзначає Дмитро Тіліпський, старший юрист ЮК EQUITY, на думку авторів законопроекту, цей захід повинен виступати певною гарантією захисту прав боржника. «Однак на практиці суди, як правило, вважають обов’язковим участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство і не проводять засідання за його відсутності», – констатує він.

В цілому, як зазначають експерти, дані нововведення вельми своєчасні. На думку пана Тіліпського, запровадження інституту банкрутства фізичних осіб, безумовно, є кроком вперед і в разі прийняття законопроекту стане першою спробою врегулювання цих складних правовідносин. Разом з тим проект ще потрібно серйозно доопрацювати як з позиції юридичної техніки і правил систематизації, так і з позиції наповнення документа, в тому числі щодо поширення Кодексу на вже наявні провадження про банкрутство.

Як зазначає Владислав Філатов, запровадження системи правового регулювання неплатоспроможності боржників – фізичних осіб – це ліквідація величезного прогалини в законодавстві України. «Існує гостра потреба в цивілізованому, справедливому, зрозумілому, формально вираженому і здійсненному підході до вирішення проблеми заборгованості фізособи. Ця ситуація вимагає врегулювання протиріч між ним і кредиторами. У розвинених країнах у таких випадках діє спеціальне законодавство, а застосування процедур здійснюється професіоналом під наглядом суду. Так що впровадження подібних юридичних механізмів в Україні не є чимось екстраординарним або невідомим, а продиктовано економічними, фінансовими факторами, фактором часу та іншими», – резюмує він.

Дані правовідносини вимагають невідкладного правового регулювання, і проект надає можливість боржнику на законних підставах реструктурувати борги або позбутися них, чим боржники і кредитори, маючи такі механізми, неодмінно скористаються, вважає пан Філатов.

Слід зазначити, що проект Кодексу України з процедур банкрутства було прийнято 20 березня цього року в першому читанні. Більшість практикуючих юристів, експертів і арбітражних керуючих одноголосно заявляють про те, що документ, незважаючи на свої революційні новації, в першу чергу в сфері банкрутства фізичних осіб, має бути суттєво доопрацьований. Яким він виявиться на виході, поки спрогнозувати складно, але передбачається, що вже протягом кількох місяців він буде підготовлений до другого читання і прийнятий в цілому.

 

Світлана Тарасова  

«Юридична практика» №13, 27.03.2018