Банки  без відділень – чи так буває? Так, якщо це необанк.

Що таке необанки, які існують переваги та недоліки їх роботи, чи є для них перспективи в Україні – читайте у другій статті із циклу “Фінтех та Україна”  Сергія Паперника, керівника практики банківського та фінансового права, керівника практики фінтек.

 

Фінтех та Україна: Банк у кишені.

Світова банківська система переживає непрості часи. Це поки непомітно за обсягами трансакцій і можливо, навіть доходів класичних банківських установ, однак тенденції, що же намітилися, не викликають сумнівів у тому, що вже скоро банкінг зміниться кардинально.

Завдяки розвитку технологій, багато фінансових стартапів вже створили серйозну конкуренцію для банків на ринках роздрібних платежів та кредитування. Також найближчим часом очікується значне збільшення кількості фінтех-проектів, що надають послуги у сфері мікро-інвестування.

Однак, одна з останніх тенденцій у світі фінансових технологій може легко перевернути звичне нам поняття банківського обслуговування. Мова піде про необанки.

Насамперед, слід звернути увагу, що термін “необанк” не є єдиним. В силу того, що подібні сервіси тільки починають виникати, їх називають по-різному. Можна зустріти терміни “мобільний банк”, “віртуальний банк”, “інтернет-банк”, “цифровий банк”. У світовій практиці також широко використовується поняття “банк-челенджер” (Challenger Bank), що застосовується до всіх банків, що виходять за рамки класичного обслуговування.

Тим не менш, вся ця термінологія як правило має на увазі одне – банк без відділень.

Перші необанки

Історія переходу банківського сервісу у віртуальний простір почалася вже досить давно. Одним з перших необанків можна вважати британський First Direct, який запустив телефонний банкінг в 1989 році. Банк першим застосував концепцію роботи без відділень, цілодобово обслуговуючи клієнтів з допомогою колл-центру. До травня 1991 року 100 000 клієнтів користувалися послугами банку. На сьогоднішній день First Direct є підрозділом HSBC Bank plc.

З розвитком інтернету, банківські установи часто прагнули скоротити операційні витрати, пропонуючи клієнтам послуги інтернет-банкінгу. Одночасно з цим, вперше з’явилися перші інтернет-банки. У 1998 році знову ж таки у Великій Британії з’явився інтернет-банк Egg. За допомогою колл-центру та інтернет-порталу клієнти могли керувати своїми рахунками. Завдяки зручному сервісу, незабаром банк мав більше 2 мільйонів клієнтських рахунків.

З середини 2000-х онлайн- і телефонний банкінг стали основою роздрібних банківських послуг, і більшість банків це врахували, включивши такі онлайн-рахунки в свої основні продукти, паралельно змінюючи або скорочуючи мережі своїх відділень.

Однак, нова хвиля повнофункціональних необанків захлеснула світовий ринок лише в останні 5 років.

Особливості необанків

Чим же відрізняється “необанк” від інтернет-сервісу класичної банківської установи?

Відповідно до загального визначення необанк це компанія, яка забезпечує банківський і платіжний сервіс без традиційної інфраструктури банківських відділень.

Необанкінг зазвичай включає такі функції, як класична або віртуальна платіжна картка, мобільні депозити, індивідуальні платежі з використанням телефонних номерів, електронних листів або навіть ідентифікаторів в соціальних мережах, інструменти мобільного бюджетування та цифрові квитанції в реальному часі.

Необанки, як правило, це повністю онлайн компанії, побудовані з чистого аркуша на нових технологічних платформах. Часто необанки пропонують більш високі процентні ставки, іноді комісію за обслуговування карткового рахунку, однак це завжди більш високий клас взаємодії з клієнтом і підтримки. За кордоном необанки або самі отримують банківську ліцензію, або оперують на базі одного з існуючих банків, по суті купуючи оптом послуги у фінансової організації, яка надає ліцензію, і продаючи їх в роздріб своїм клієнтам.

Світовий досвід необанкінга

Серед найвідоміших “необанків” у світі можна назвати наступні:

  • Atom Bank – заснований в 2014 році у Великій Британії, де в 2015 році отримав повноцінну банківську ліцензію. Atom Bank був повністю запущений після того, як у квітні 2016 року були скасовані обмеження на регулювання. Atom Bank не має ні банківських відділень, ні традиційного веб-банкінгу, весь сервіс надається через мобільний додаток, пропонуючи вхід з допомогою розпізнавання обличчя і голосу. Банк дозволяє дистанційно відкривати депозити і оформляти кредити. Також за допомогою програми Atom можна отримати іпотеку.
  • WeBank – філія інтернет-банкінгу китайського інтернет-гіганта Tencent Holdings Ltd., є першим в Китаї цифровим банком, що почав працювати на початку 2015 року. Його сервіс тісно пов’язаний з екосистемою соціальної мережі WeChat, надаючи широкий спектр послуг від платежів до мікрокредитування.
  • MYbank – заснований в червні 2015 року, є сервісом дочірньої структури Alibaba (Китай) і відповіддю на продукт WeBank від Tencent. Аналогічним чином, MYbank забезпечує повний спектр цифрових банківських послуг.
  • Simple – спочатку відомий як BankSimple, є американським необанком, заснованим у 2009 році, який співпрацює з банком Compass і банком Bancorp для банківських послуг. Simple надає рахунки і входить в мережу STAR для безкоштовного доступу до приблизно 55 000 банкоматів.
  • N26 з Німеччини, запущений на початку 2015-го, до кінця червня 2016-го залучив понад 200 тисяч клієнтів у восьми європейських країнах. Банк пропонує грошові перекази, інвестиції і овердрафти. До липня 2016 року проект працював з партнерською фінансовою організацією Wirecard Bank, але потім отримав власну ліцензію і став працювати як самостійний банк під брендом N26.
  • Fidor Bank – створений в Мюнхені в 2009 році, Fidor Bank є німецьким банком, що використовує виключно цифрові технології, банківські послуги якого спрямовані на рішення для цифрового покоління. Fidor Bank стартував у Великій Британії у вересні 2015 року, подавши заявку на банківську ліцензію Великої Британії в січні 2015 року. Під ліцензією Німеччини Fidor Bank обслуговує понад 120 000 власників рахунків і близько 350 000 зареєстрованих членів спільноти. У 2014 році Fidor став одним із перших банків, що використовують протокол платіжної системи Ripple.
  • Starling Bank – необанк зі штаб-квартирою в Лондоні. Starling є ліцензованим мобільним банком, заснованим в 2014 році. Послуги Starling зосереджені на наданні поточних рахунків. Мобільний додаток надає інтелектуальні рішення для більш розумного управління грошима і моніторингу в реальному часі.
  • Monzo Bank був створений в 2015 році і базується у Великій Британії. Monzo є цифровим банком, який працює через мобільний додаток і надає послуги передплаченого дебетової карти і поточного рахунку.
  • Tandem Bank – необанк, заснований в 2013 році у Великій Британії. Компанія пропонує цифрові послуги, включаючи поточні рахунки, кредитні картки та кредити через свій мобільний додаток і веб-сайт.

Безумовно, світовий ринок необанків та інших фінтех-компаній, що надають наближені до необанкінгу сервіси, набагато більше. Тільки за станом на початок 2017 року глобальні звіти налічували понад 70 компаній зі сфери “необанкінгу”, і це лише повністю реалізовані стартапи.

Як видно з представленого вище списку, на сьогоднішній день найбільш привабливою юрисдикцією для заснування необанку є Велика Британія. Цьому сприяють ряд причин: лояльне ставлення державного регулятора (FCA), мінімальне оподаткування, доступ до величезної бази інвесторів, величезний ринок персоналу в сфері фінансових технологій, а також, що важливо, – можливість для необанку отримати спеціальну ліцензію і не пропонувати свої послуги на базі класичного банку.

Що стосується правового регулювання, то в європейському просторі основне значення має Директива про надання платіжних послуг (PSD2), яка набула чинності на початку 2016 року. Директива надала гравцям ринку дворічний перехідний період, і вже з початку 2018 року всі фінансові установи повинні надавати фінансові послуги з урахуванням її вимог.

Директива досить прогресивна і веде класичний документарний підхід фінансових сервісів в бік парадигми повністю цифрового взаємодії, в той же час детально прописуючи всі нюанси щодо захисту даних.

Необанки в Україні

Незважаючи на те, що український ринок банківських послуг не настільки великий, як ринки європейських країн, в нашій країні вже існує безліч фінтех-стартапів, серед яких зустрічаються і необанки.

На жаль, повноцінно реалізованим стартапом у сфері “необанкінгу” на сьогодні може похвалитися тільки проект Monobank.

Monobank хоча і розроблявся як концепція самостійного продукту, у результаті був запущений на базі класичного комерційного банку “Універсал Банк”. Monobank дає можливість просто та зручно отримати банківську картку з повним доступом допомогою мобільного додатку. Серед банківських послуг він дає можливість користуватися поточним рахунком, платежами, а також надає невеликий ліміт овердрафту.

Головними перевагами Monobank є простота і зручність використання рахунку – те, що у світовій практиці називається UX (User Experience). В нашому технологічному суспільстві, обділеному вільним часом, тільки один цей фактор може зіграти вирішальну роль в популярності продукту.

Однак, незважаючи на величезну кількість позитивних сторін нового сервісу, Monobank буде непросто в реаліях українського банківського регулювання, зокрема в питаннях стосовно відкриття і ведення банківських рахунків. І тут вся справа в досить консервативному підході нашого законодавства.

Проблеми законодавчого регулювання

Плануючи стартап у сфері необанкінга в Україні, в першу чергу необхідно подбати про ліцензії. Основними нормативними актами, що регулюють дану галузь, є Закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг”, а також “Про банки і банківську діяльність”.

При цьому обсяг і вид необхідних ліцензій буде залежати безпосередньо від обсягу послуг, які передбачається надавати в рамках проекту. Можливо, стартап зможе вдовольнитися ліцензією на надання фінансових кредитів.

Однак повноцінний “необанкінг” це далеко не тільки кредитування. Як правило мінімальний пакет послуг подібного стартапу включає поточний клієнтський рахунок і можливість використовувати кошти, розміщені на ньому, для платежів.

Тут і полягає перша проблема, оскільки відкриття та ведення поточних рахунків на сьогоднішній день є виключно банківською діяльністю, що передбачено статтею 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Ніяких “обмежених” ліцензій, як у Великій Британії, нашим законодавством не передбачено. Тому проект, що передбачає ведення клієнтських рахунків, можливий тільки на базі класичного банку.

Це ж стосується і випуску платіжної картки. Незважаючи на те, що картка може обслуговуватися цілком різноманітними платіжними системами, її емітентом може бути тільки банк, який уклав договір з відповідною платіжною організацією. Це передбачено статтею 14 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей”.

Таким чином, реалізація проекту у сфері необанкінга в Україні повинна передбачати співпрацю з будь-яким з діючих комерційних банків.

Однак існує й інший шлях – відкриття рахунків та емісія платіжних інструментів за кордоном. Це не завадить вести бізнес і використовувати розрахунки в Україні, однак, швидше за все, буде коштувати дорожче для стартапу і передбачати плату за обслуговування карткового рахунку вище, ніж пропонують наші банківські установи.

Для найбільш відчайдушних є і третій шлях – створення нового банку в Україні з подальшим отриманням всіх необхідних ліцензій. Цей шлях закриває досить багато питань в правовому регулюванні, проте коштує дуже дорого.

Законодавство України не дасть розслабитися інноватору й під час клієнтського сервісу.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена Постановою Нацбанку №492 від 12.11.2003 року, наводить досить суворі норми при ідентифікації і верифікації клієнтів. Зокрема, відкриття поточного рахунку обов’язково передбачає пред’явлення паспорта і ідентифікаційного номера банківському працівнику.

Це суттєво звужує можливості відкриття нових рахунків онлайн або з мобільних додатків. Враховуючи, що організація банківських відділень, куди б міг з’явиться клієнт для відкриття рахунку, повністю суперечить самій ідеї “необанкінгу”, виходом з положення може бути безпосередня явка співробітника необанку до клієнта для проведення ідентифікації. Звичайно ж, це несе додаткові витрати, які потрібно враховувати у фінансовому плануванні.

Всі зазначені вище вимоги законодавства, звичайно, не дозволяють на сьогоднішній день ефективно впроваджувати інновації в сфері банківського обслуговування.

Тим не менш, намічені тенденції в підходах Нацбанку України та інших регуляторів дають можливість очікувати на позитивні зміни у регулюванні вже найближчим часом. Можливо, вже в найближчому майбутньому національні підходи будуть уніфіковані з підходами тієї ж PSD2.

Чому обирають необанки?

Причини успіху необанків в сучасному суспільстві полягають в тому, що подібний сервіс відповідає очікуванням споживачів.

Сьогодні далеко не кожен може дозволити собі їхати в банк за рішенням будь-якого питання, що виникає. Велика кількість робочих завдань зосереджена якщо не в мобільному, то в браузерном інтерфейсі. Глобалізація світової економіки невпинно зростає, незважаючи навіть на політичні конфлікти, що в свою чергу вимагає спрощення доступу до банківського сервісу з будь-якої точки землі.

Крім зазначених факторів, слід звернути увагу, що клієнти необанків – це дуже часто молоді люди, які не мають попереднього досвіду відкриття рахунків у класичних банках. Мінімалістичний і мобільний портрет нового банкінгу повністю відповідає їх способу життя, в той час як похід в банківське відділення виглядає дуже стресово.

Що чекаємо?

Світова картина банківського бізнесу сьогодні – це битва між посиленням вимог до контролю за платежами і цілою армією інновацій, що піддають сумніву навіть саму необхідність існування банківської системи. На жаль, у запалі цієї битви багато хороших інноваційних ідей буде поховано. Однак багато стартапів зможуть вижити і стати корисними суспільству – самостійними сервісами або частиною класичного банкінгу.

Немає сумнівів, що при правильному реагуванні нашого законодавства на тенденції, що намітилися, Україна зможе зайняти місце в лідерах світових інноваційних економік.